Жіночі НУО в Україні: сучасні виклики й запити на допомогу
Протягом кількох століть жінки вибороли чимало прав і можливостей, про які не могли й мріяти їхні попередниці. Українське суспільство також відчутно змінилося.
До прикладу, за даними Глобального звіту про гендерний розрив (наскільки рівні за ресурсами та можливостями чоловіки й жінки в різних країнах), у 2023-му Україна посіла 66 місце серед 149 країн. Хоча лише рік тому була на 88-му.
Нині саме жінки в Україні сплачують значну частину податків і рухають економіку. Серед усіх зареєстрованих фізичних осіб-підприємців у 2024-му понад 61 % належить українкам, каже Опендатабот.
Ще однією сферою, де жінки стали більш помітними й визнаними, є військова служба: від 2014 року кількість українок в армії зросла майже втричі. Заступниця директора Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Світлана Чуніхіна під час круглого столу «Війна. Жінки у війську: Чи є слабкості у сильних?» зазначила, що ідею рівноправності жінок і чоловіків в армії у 2018-му підтримувало лише 53 % українців, натомість у 2023-му — 80 %.
Утім, повномасштабне вторгнення загострило проблеми, де жінки є вразливою групою. Так за перші п’ять місяців у 2023-му кількість зареєстрованих випадків насилля зросла на 51%, порівняно з тим же проміжком часу у 2022-му. За словами Урядової уповноваженої з питань гендерної політики Катерини Левченко, ускладнює ситуацію й те, що частині жіночих притулків довелося переформатуватися для українців, які вимушено залишили свої домівки. А певну суму бюджету, виділеного на боротьбу з гендерно зумовленим насильством, перенаправили для оборонних витрат.
Паралельно з рішеннями та програмами уряду, потреби й запити українок активно закривають жіночі неурядові організації. У цьому матеріалі — досвід трьох НУО, що допомагають жінкам у різних сферах. Ми поспілкувалися з:
Наталією Лищишеною, учасницею Руху VETERANKA, Ганною Суворкіною, конструкторкою швейного цеху організації, Ольгою Давидчук, керівницею соціальних проєктів руху, Юлією Білоусовою, ветеранкою і менеджеркою спільноти руху.
Рух VETERANKA — спільнота жінок із бойовим досвідом, яка захищає права військовослужбовиць з 2018 року. А також проводить реабілітацію і реінтеграцію ветеранок, надає компетентну допомогу армії та стимулює зміни у суспільстві.
Оленою Шевченко, головою та співзасновницею БО «Марш Жінок».
БО «Марш Жінок» — правозахисна феміністична організація, яка працює для захисту прав жінок та видимості жіночого руху в Україні із 2018 року. Після повномасштабного вторгнення сконцентрувалися на гуманітарній, психологічній та юридичній допомозі цивільним жінкам та військовослужбовицям.
Дариною Івченко, менеджеркою з адвокації та партнерств ГО «Дівчата», та Аліною Касіловою-Боднарук, координаторкою напряму психологічної допомоги організації.
ГО «Дівчата» — організація, що займається просвітництвом (секс-освіта, зменшення табуйованості жіночої фізіології тощо); проводить дослідження гендерно зумовленого насильства, стигматизації жінок та ін.; надає психологічну підтримку.
Жінки у війську
Учасниця руху VETERANKA Наталія Лищишена розповідає, що нині найбільшими потребами військовослужбовиць є:
Засоби гігієни;
Військова форма, броня й плитоноски, що враховують жіночу анатомію, а останні ще й мають меншу вагу;
Зручне взуття;
Білизна.
Військова форма для жінок
Перші партії жіночої військової форми й білизни Міноборони почало тестувати лише після 2022 року. До цього відшитою спеціально для жінок була лише парадна форма. Щоб пошити чи адаптувати щоденну форму, військовослужбовиці самостійно шукали кравців, зверталися до волонтерів та неурядових організацій.
Конструкторка швейного цеху VETERANKA — соціального підприємства, де відшивають благодійний мерч організації, жіночу форму та білизну, маскувальні халати, чохли на зброю тощо — Ганна Суворкіна пригадує:
«Влітку 2022 року постала гостра потреба у формі для військовослужбовиць. Купити її було майже неможливо, бо під анатомічні особливості жінки ніхто до цього не розробляв навіть лекала».
Тоді до організації VETERANKA звернувся чоловік і запропонував відшити партію жіночої військової форми власним коштом, каже Ганна Суворкіна. На вже кілька тижнів працював волонтерський цех організації: дві швейні машини, на яких виготовляли білизну й футболки.
Лекала для жіночої військової форми Ганна Суворкіна розробляла власноруч. Потім їх ще кілька разів вдосконалювали, а форму тестували військовослужбовиці на фронті.
«Перша проблема, яка виникла на нашому шляху — це знайти якісні тканини (стійкі до вологи, вогню й щоб швидко сохли). Я раніше працювала у фешн-індустрії, а військова форма була для мене геть новим і невідомим. Друга проблема — це кошти. Їх достатньо важко залучати на благодійність, адже форму ми передаємо на фронт безплатно. Третя — це працівники. Чимало українців вимушено виїхали за кордон, тому знайти в країні швачок було непросто», — додає Ганна.
Розширити швейний цех VETERANKA змогла завдяки виграному гранту. За два роки ГО відшила близько тисячі одиниць тактичного одягу та аксесуарів, а також понад тисячу комплектів жіночої військової форми (літню, зимову, демісезонну) на індивідуальні прохання і замовлення захисниць «Госпітальєрів», «Азову», «Хартії». Підтримати роботу цеху можна за посиланням.
Змога долучитися до війська
Підписання контракту й пошук посади у Силах Оборони — ще один виклик, із яким зіштовхуються доброволиці. Окрім частих відмов через упередження, непростою є і бюрократична частина. Впливає ще й те, що у відкритому доступі подекуди бракує перевіреної та актуальної інформації.
Ольга Давидчук, керівниця соціальних проєктів руху VETERANKA, розповідає, що організація отримувала немало запитань від жінок, які хотіли стати до лав війська. Тож в очільниці організації Катерини Приймак виникла ідея — зробити покрокову інструкцію із відповідями про:
- умови мобілізації;
- необхідне забезпечення;
- підготовчі курси;
побут в умовах перебування у пункті постійної дислокації та в зоні ведення бойових дій.
Так у жовтні 2024 року з’явився Рекрутинг БОТ (@recruitment_guide_bot) від VETERANKA для жінок, які хочуть долучитися до війська і потребують інформаційної підтримки. В основі чат-бота — досвід ветеранок і військовослужбовиць організації, а також рекомендації психологів, юристів, лікарів та консультантів із Сил оборони України.
«Серед викликів, напевно, — обробити велику кількість інформації, частину якої треба було перевірити на достовірність. Ми приділили значну увагу різним аспектам: від юридичних питань до теми гігієни, зокрема медичним рекомендаціям під час менструації та профілактиці захворювань органів малого таза в польових умовах», — ділиться Ольга Давидчук.
Підтримка ветеранок в освіті й саморозвитку
Пошук роботи й змога обрати цікаву собі сферу після військової служби — одне з важливих питань українського суспільства, над яким працює і VETERANKA.
Чимало ветеранів і ветеранок не повертаються на попереднє місце роботи, каже ветеранка й менеджерка спільноти організації Юлія Білоусова. Зокрема й тому, що після служби змінюється світогляд, цінності та коло спілкування.
«Перед ветераном/-кою треба відкривати нові можливості, тому тут і є актуальною перекваліфікація — можна підібрати новий вид діяльності та працевлаштуватись за новою спеціальністю», — переконана Юлія.
Від 2020 року навчання, які організовує VETERANKA, підтримують міжнародні інституції, як-от ООН Жінки та Фонд Швеції. Курси ГО допомагають здобути й покращити навички у різних напрямах, зокрема у проєктному менеджменті, маркетингу, ІТ та ін. А також вчать складати резюме, підкреслювати свої сильні сторони та знання на співбесідах.
Протидія стереотипам і дослідницька діяльність
Гендерно зумовлене насильство
Одним з основних напрямів діяльності ГО «Дівчата» є протидія і попередження гендерно зумовленого насилля (ГЗН), що найчастіше вчиняють саме проти жінок. Щоб ґрунтовніше дослідити актуальний рівень ГЗН в Україні, організація спільно з міжнародною благодійною організацією World Vision провела загальнонаціональне дослідження у лютому-травні 2024 року.
Серед 2800 опитаних 67 % пережили психологічне насильство, 31 % — фізичне, 52 % — економічне, а 10 % — сексуальне. І лише 12 % тих, хто зазнав психологічного та економічного насильства протягом минулого року, розпізнали це, як гендерно зумовлене насилля.
«Цікавим і водночас тривожним є те, що, офіційна кількість звернень щодо гендерно зумовленого насилля зменшилася з початком вторгнення. Постраждалі пояснюють це тим, що "зараз не на часі" або що поліція не готова займатися їхніми проблемами. Через замовчування та велику кількість незадокументованих випадків, може скластися враження, що ситуація покращилась. Хоча це не так» — ділиться результатами Дарина Івченко, менеджерка з адвокації та партнерств.
Гендерні стереотипи
Один із викликів у роботі з гендерними стереотипами, каже голова БО «Марш Жінок» Олена Шевченко — обмежений доступ до інформації у локальних громадах і невеликих містах/селах. У цій ситуації, вважає вона, неурядовий сектор уже робить достатньо й фізично не зможе охопити всю Україну. Тож тут має бути комплексна співпраця НУО та уряду.
Адже небезпека гендерних стереотипів в тому, що вони непомітні й розповсюджені в абсолютно різних сферах, вікових групах, регіонах тощо.
«Усе складається з людей. Ті ж люди працюють в поліції, в судових органах, в органах прокуратури й так далі. І от уявіть собі, що все залежить насправді від того, що у них в голові», — додає голова організації Олена Шевченко.
За спостереженнями Олени, в Україні є чимало позитивних змін щодо гендерних стереотипів. Наприклад, усе більше жінок розуміє, що у насиллі винен лише той, хто його вчиняє; і такі ситуації потрібно не замовчувати, а навпаки розголошувати. Проте все ще міцно закорінений у свідомість стереотип про «жіночі» та «чоловічі» професії. Зокрема коли йдеться про політичну кар’єру жінок.
Адвокація та юридична допомога
Захист прав жінок у війську
Юлія Білоусова, ветеранка й менеджерка спільноти VETERANKA, ділиться, що дискримінація військовослужбовиць трапляється й дотепер.
«Зазвичай, це зневажливе ставлення та постійні натяки на некомпетентність жінок у військових питаннях. А ще порушення особистих кордонів (непристойні натяки й так далі…)», — каже Юлія.
Щоб запровадили розроблений механізм протидії сексуальним домаганням та насильству у війську, VETERANKA з Інститутом гендерних програм, ресурсом «Гендер у деталях», правозахисною організацією «Юридична Сотня» ініціювали петицію у березні 2024 року й зібрали необхідну кількість підписів. Досягти цього, розповідає Юлія Білоусова, допомогла й інформаційна кампанія «Захисти тих, хто тебе захищає».
Зі свого військового досвіду ветеранка Юлія має кілька порад, що можуть допомогти постояти юридично за себе й не розгубитися у випадку дискримінації, домагання тощо:
«На мій особистий погляд, найперше — потрібно ознайомитись зі статутом та розуміти відразу, що легко не буде. По-друге, треба мати контакти військових юристів та контакти організацій, які практикують юридичну допомогу військовим. Ми зазвичай співпрацюємо з нашими партнерами по цьому питанню — Юридична сотня».
Юридична підтримка цивільних жінок
На початку діяльності БО «Марш Жінок» юридична допомога була найменшим їхнім напрямом, ділиться голова та співзасновниця Олена Шевченко. Та за останні три роки до організації долучилося багато компетентних спеціалісток, тож і юридична служба значно збільшилася.
Окрім допомоги та юридичного супроводу жінок зі статусом ВПО, у «Маршу Жінок» з’явилася нова опція — супровід у судах. Під час нього адвокатка БО відвідує судові засідання разом із жінкою, яка звернулася, а також опікується її справою під час досудового засідання і розслідування. Також нині почав працювати напрям юридичної допомоги для військовослужбовиць.
Ще одне важливе оновлення в роботі, ділиться Олена Шевченко, — адвокаційний напрям. Юридична служба «Маршу Жінок» аналізує судові справи й законодавство щодо домашнього та гендерно зумовленого насилля.
«Це насправді великий зріст, тому що це дасть нам розвиток для того, аби змінювати українське законодавство і робити його більш практично дієвим. Тоді кожна жінка зможе, звертаючись до поліції та до суду, отримувати захист», — наголошує Олена.
За словами голови «Маршу Жінок», чимало постраждалих від насилля не отримують вчасну допомогу, тому що мають необізнані юридично, куди звертатися і як діяти. Друга причина — недовіра до працівників правоохоронних органів. Хоч законодавство змінилося на краще, та все одно є випадки, коли звернення жінки можуть не приймати. Буцімто, вона щось вигадала, «сама винна» або «ця справа нікуди не дійде, то може краще не писатимете заяву».
«Та й загалом, весь процес розслідування досить складний. Можуть минути роки від моменту, коли жінка знайшла в собі сили звернутися до поліції, і до того, аби справа розслідувалася. А жінкам потрібна допомога вже зараз, системна і дієва», — каже Олена Шевченко.
Психологічна підтримка та реабілітація
Для ветеранок, військовослужбовиць і їхніх родин
Учасниця руху VETERANKA Наталія Лищищена ділиться, що психологічна допомога й реабілітація була й залишається найчастішим запитом у їхній роботі.
«На жаль, групова психологічна терапія у нас не завжди спрацьовує, оскільки не кожен із ветеранів/-ок або військовослужбовців/-иць готовий розповідати про свій біль та страхи назагал», — каже Наталія.
Окрім індивідуальних сесій із психологом, ефективні родинні сесії зі спеціалістами, каже ветеранка й менеджерка спільноти Юлія Білоусова. Адже без підтримки родини та психологічної реабілітації повернення ветеранів до цивільного життя ускладнюється.
Також VETERANKA проводить онлайн- і офлайн-зустрічі військовослужбовиць у своєму штабі. Один з останніх проєктів — завдяки співпраці з Фондом «Маша» кваліфіковану допомогу (індивідуальні сесії з психологом) отримали 20 учасниць.
«Щодо реабілітації, то одна з наших крайніх співпраць була з Центром Перемоги “Victory Center”. Наші посестри відновлювалися під час верхової їзди та спілкування з конями», — розповідає Юлія Білоусова.
Підтримка у проживанні травматичного досвіду
З досвіду координаторки напряму психологічної допомоги Аліни Касілової-Боднарук, робота з травмою — тривала. До того ж людина може проживати свій досвід на зовсім різних стадіях: були випадки, що зверталися одразу на наступний день після події, а могли й наважуватися прийти через 40 років.
«Людині спочатку важливо задовольнити базові потреби: знати, де вона житиме, чи має доступ до води та їжі, чи перебуває в безпеці, чи її діти й рідні в безпеці. Це може зайняти багато часу», — розповідає Аліна Касілова-Боднарук.
Організація практикує кілька підходів психологічної підтримки:
1.Гаряча лінія (0 800 600 044) — негайна кризова консультація
Чимало людей, які потребують допомоги, спершу обирають телефонну розмову, додає Аліна. І коли почуваються безпечно, то погоджуються на більш тривалу роботу з фахівцями.
2. Довготривалі консультації (до 12 зустрічей) — якщо необхідна стабілізація або поліпшення психоемоційного стану.
«Хоча це не повноцінна терапія, така допомога часто ефективна для зниження почуття сорому та самозвинувачення, яке переслідує постраждалих. Ці установки можуть сильно вплинути на подальше життя і процес переживання травми. При готовності та за потреби ми також залучаємо до роботи родини», — каже Аліна Касілова-Боднарук.
3. Групові заходи — зазвичай відбуваються у безпечних просторах для жінок та дітей, обладнаних ГО.
Психологічна допомога онлайн
Організація «Марш Жінок» створила психологічну лінію допомоги (@Marshzhinok_bot) ще в перший день повномасштабного вторгнення: тоді чимало жінок писали в організацію, шукаючи, з ким обговорити свій досвід і переживання, пригадує голова БО Олена Шевченко.
Особливість психологічної лінії «Маршу Жінок» в тому, що можна самостійно обрати комфортний спосіб спілкування: текстовий чат, відеозв’язок, телефонна розмова. Робота над цією ініціативою об’єднала багатьох фахівчинь, які самі зіштовхнулися з викликами повномасштабної війни й хотіли, щоб інші жінки також мали підтримку.
«Це дуже класний приклад того, як працює самоорганізація, сестринство і наскільки завдяки цьому змінилися переконання жінок. Вони почали частіше звертатися. І вже не думають, що звернутися за психологічною допомогою — це визнати, що ти не можеш справитися сама. Навпаки, це лише підтримає жінку в тій стійкості, яку ми всі з вами зараз демонструємо», — розповідає Олена.
*прев'ю зображення згенероване за допомогою ШІ.
Авторка: Вікторія Дідковська
