У спільний казан: що таке об’єднані фонди та навіщо вони Україні

Громадський сектор в умовах чинної війни є залізобетонною базою, на якій тримається суспільство. Проте найголовніша проблема в галузі залишається незмінною — брак фінансування. Для того, щоб допомога була ефективною, ресурсів вистачало, проєкти реалізовувалися, а люди не звільнялися з НУО через вигорання, варто шукати нові підходи до залучення коштів — не тільки від іноземних партнерів, а й від локальних гравців. У матеріалі розповідаємо про один з таких шляхів. Як працюють об’єднані фонди та як стати їхньою частиною, які найпопулярніші приклади є у світі, чому така система вкрай потрібна Україні й що вже відбувається в громадському секторі, щоб вона запустилася. 

Pooled funds (об’єднані фонди) — це система акумуляції ресурсів, коли кілька донорів скидаються коштами на один рахунок, або, іншими словами, в один басейн (pool – басейн (англ). Таким чином на локальному рівні існує спільний грошовий фонд, яким можна скористатися при кризовому реагуванні. При тому донорами можуть бути не обов’язково тільки великі знані грантодавці. Бізнеси, державні структури, приватні меценати, навіть сталі неурядові організації з різних країн — всі можуть стати учасниками. 

Кошти передаються під пильний нагляд сторонньої інституції (або кількох), яка працює безпосередньо на місці подій, — її ще називають «секретаріатом». І хоч всі «плавці» в цьому «басейні» беруть участь в обговореннях, ухваленні рішень і управлінні, зазвичай саме локальна організація має експертизу, щоб зробити все чітко, прозоро та ефективно. 

«Витратити кошти — це часто теж виклик. Треба мати знання, операційний досвід і тямущу команду, щоб правильно спрямувати гроші, адекватно відзвітувати, дотриматися при цьому зобов’язань тощо. Тому об'єднані фонди є гарним рішенням також для міжнародних грантодавців, тому що розподіляти гроші в різних контекстах — це адміністративне навантаження. В Україні свій порядок денний, в країнах Африки — інший, а в країнах Південної Америки — й поготів. Тому донори або відкривають офіси, або наймають людей з громади, які створюють інституцію з нуля. Об’єднані фонди ж дозволяють згуртувати зусилля, зменшити ресурсні витрати та делегувати відповідальність за розподіл фінансів на тих, хто розуміється», — пояснює співзасновниця Philanthropy in Ukraine Анна Нішніанідзе.

Такі структури допомагають екстрено та, що важливо, гнучко зреагувати та підтримати організацію/проєкт. Наприклад, якщо стався приліт в Сумах, за 72 години об’єднаний фонд вже може відкрити конкурс на грант, обрати відповідну НУО та надіслати гроші. Без довгих узгоджень, процедур і бюрократії. Зокрема тому, що локальний секретаріат краще за іноземних партнерів розбирається, хто з місцевих найпродуктивніше спрацює у конкретній ситуації. Проте такий механізм не обов’язково стосується тільки громадського сектору. Наприклад, об’єднаний фонд у сфері медіа став би значною допомогою для незалежних і правдивих видань, які стали на паузу після припинення американського фінансування. 

Фінансування від об’єднаного фонду можуть отримати як національні проєкти, так і невеликі організації, для яких часто пробитися до великих грантодавців — гра на поразку. Для початку їм також треба буде пройти верифікацію і належну перевірку на доброчесність. З часом такі місцеві організації зможуть зростати і розвиватися в межах системи, отримувати все більше підтримки. 

«Локальні організації частіше працюють ефективніше за міжнародні, проте в деяких регіонах України вони взагалі не мають фінансування, а після скорочення американської допомоги, так і поготів. Pooled funds в цьому випадку якраз мають переваги. Наприклад, довгостроковість — відбувається погодження з донорами щодо того, протягом якого часу вони фінансують проєкт. Для локальних організацій таким чином створюються можливості довгострокової співпраці. Також це модель грантування, що балансує між міжнародними вимогами та реальними потребами місцевих НУО.

Мене надихає можливість створити екосистему фінансової підтримки, де локальні організації не просто "виживають", а зростають. Де вони мають ресурси та спроможність діяти стратегічно, розвиватися згідно зі своїми цінностями та мати право сказати "ні" фінансуванню, що суперечить їхній місії. Це — про довіру, суб’єктність і реальне партнерство, а не лише перерозподіл коштів», — ділиться директорка ГО «Національна мережа розвитку локальної філантропії» Дар’я Рибальченко. 

Оскільки механізм не надто розповсюджений, організації не хочуть ризикувати та можуть боятися стати частиною «басейну». 

Одразу виникають запитання: А як ми будемо впевнені, що гроші розподілять ефективно? А як ми знатимемо, що кошти підуть тим, кому найбільше треба? А як ми можемо ще більше контролювати цей процес? Проте нові шляхи — це завжди ризик, де неможливо прорахувати все і мати 100% гарантії. 

«В сучасному українському контексті ми не можемо продовжувати робити тільки так, як звикли. З’явилося багато викликів і діяти так, як раніше, — повільно і неефективно. Але складність в тому, що чим більш творчим є підхід до створення об'єднаного фонду, тим це ризикованіше. Бо, наприклад, пояснити донорам, чому їхні гроші мають лежати з грошима українських меценатів, буде важко», — додає Анна Нішніанідзе.

«Основне і найважче — це координація та робота з кількома донорами, що фінансують один “казанок”. Як збалансувати їхні вимоги, щоб фонд залишався гнучким та водночас закривав запит кожного донора на прозорість та відповідність процесам. Це переходить і на рівень адміністрування, бо кілька донорів — це звітування та взаємодія з ймовірно різними процесами», — додає Дарья Рибальченко.

Найближчий до українського контексту приклад об’єднаного фонду — «Аскольд і Дір». 

Уряди Норвегії та Швеції скинулися коштами та передали управління ними ІСАР Єднання. За ці гроші реалізується програма «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії», а це понад 900 грантів для організаційного розвитку НУО, близько 75 — для відновлення громад, 30 медіагрантів, 75 грантів для адвокації та понад 60 — для досліджень.

Інший приклад — UN Multi-Partner Trust Fund, — механізм ООН, який збирає внески від різних донорів для глобальних цілей: від гуманітарної допомоги до сталого розвитку, миру, клімати, відбудови після конфліктів тощо. Це по суті група об’єднаних фондів, кожен з яких адмініструє окрема структура ООН, наприклад, UNDP. Україна є частиною цієї системи та з 2016 року задонатила на неї $44 020 861. А у 2022 році отримала допомогу у відповідь, адже всього за кілька тижнів створили об’єднаний фонд Ukraine MPTF, щоб швидко та прозоро допомагати Україні у відновленні та розвитку. На 2024 рік через нього залучили понад $265 млн допомоги від урядів Німеччини, Швеції, Нідерландів, Норвегії, Канади, Данії та інших. Управлінням коштами в різних випадках займалися UNDP, WFP, UNICEF, WHO тощо, а основні напрямки: гуманітарне реагування, відновлення критичної інфраструктури, підтримка громад, розбудова миру та інклюзії. 

А от The Global Fund to Fight AIDS, Tuberculosis and Malaria, назва якого говорить сама за себе, функціонує аж з 2002 року та має секретаріат в Женеві. І це один з найвідоміших і найефективніших прикладів об’єднаного фонду. Ця міжнародна організація акумулює внески понад 60 донорів і фінансує національні, регіональні та місцеві ініціативи боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією. Одним із перших донорів став Білл Гейтс, той самий засновник Microsoft. За роки діяльности The Global Fund врятував понад 65 млн життів — завдяки спільнодії, прозорості та довірі. Фонд допомагає у 130 країнах, Україна також стала його бенефіціаром у 2003 році. Виконавці — Центр громадського здоров’я МОЗ, Альянс громадського здоров’я та 100% Life — опікуються напрямками лікування та профілактики ВІЛ/СНІДу, контролю над туберкульозом, підтримкою людей з ВІЛ, особливо у зонах бойових дій. 

Завдяки міжнародному досвіду маємо рекомендації щодо створення об’єднаного фонду в Україні. 

Серед них:

1. Перевіряти грантоотримувачів уважно та детально, проте уніфікувати підходи та терміни, щоб не затягувати процес;

2. Впроваджувати IT-рішення та автоматизувати роботу там, де це можливо;

3. Створити єдину базу грантоотримувачів для уникнення дублювання фінансування (CRM-систему);

4. Визначити та зафіксувати єдині стандарти та принципи роботи, координувати різні механізми обʼєднаного фонду; 

5. Навчати менеджерів, які можуть працювати з об'єднаними фондами. Створювати для них освітні продукти щодо механізмів грантмейкінгу, моніторингу та оцінки, мапування різних систем управління, співпраці з бізнесами, системи фінансового та ризик менеджменту, міжнародного представлення тощо;

6. Залучати міжнародні організації до наглядових або дорадчих рад;

7. Створити та розвивати спільноту грантоотримувачів, зокрема збирати з неї фідбек про взаємодію з об’єднаним фондам і можливі покращення;

8. Працювати над системою розподілу ризиків між донорами, секретаріатом та грантоотримувачами;

9. Досліджувати вплив pooled funds на український контекст.

Беручи до уваги всі ці та інші поради, Національна мережа розвитку локальної філантропії разом зі Start Network Disaster Emergency Committee ініціювала створення об’єднаного фонду в Україні — Ukrainian Pooled Fund. Вже розробили правову основу для фінансування, адаптували міжнародні принципи due diligence (оцінка за 7 критеріями) до українського контексту та обрали 10 організацій для пілотної фази. 

Також створили консорціум виконавців, де кожен має свою роль. Секретаріат UPF — адміністрування, звіти, комунікація, Philanthropy in Ukraine — належна перевірка грантоотримувачів (due diligence), Українська асоціація оцінювання — моніторинг і статистика, соціальна платформа «Моє місто» — програма розвитку, Українська освітня платформа — оцінювання грантових заявок. 

В планах Ukrainian Pooled Fund щомісячно залучати до спільного фонду 10 нових організацій і видавати до 15 грантів на відновлення кожні 2 місяці, а також 5 грантів на тематичні/регіональні фонди щоквартально. 

«Об’єднані фонди — це гнучкий та адаптивний інструмент фінансування. І якщо це вийде у нас, то ми сподіваємося, що об’єднаних фондів ставатиме більше. Ми хочемо популяризувати цю категорію й в інших напрямах: правозахисті, медіа, культурі тощо. Найскладніше бути першими. Але якщо ми пройдемо цей шлях, то зможемо поділитися досвідом, експертизою та інструментами для того, щоб для інших ця практика стала простішою», — зазначає Анна Нішніанідзе. 

Тож об’єднані фонди видаються ефективним механізмом для згуртування ресурсів, який дозволяє швидко, прозоро і гнучко реагувати на потреби громадського сектору, особливо невеликих локальних організацій, які часто недооцінені. Це підтверджує міжнародний досвід і, попри упередження, вже зростаюча українська практика. Ініціаторам майбутніх об’єднаних фондів в Україні важливо повертатися до світового досвіду, детально перевіряти грантоотримувачів, налагоджувати комунікацію між донорами, вчити менеджерів і пам’ятати — робити щось нове завжди страшно, але саме це точка зросту і змін. 

Ми вже розповідали про те, як ефективно будувати партнерства з донорами та правильно з ними взаємодіяти.

_{*прев'ю зображення згенероване за допомогою ШІ.}