Від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році українські організації громадянського суспільства були першими при гуманітарному реагуванні: найшвидше опинялися на місцях, найближче до громад, і найкраще розуміли локальні потреби. Але бути першими не завжди означає мати рівний доступ до ресурсів. Міжнародні грантові процедури часто не такі швидкі, місцями складні або віддалені від локальних реалій, щоб встигати за темпом роботи локальних НУО.

ФУН створений, щоб закрити цей розрив. За рік після старту та пілотної фази фонд вже має неабиякі досягнення і дає відповідь на питання: як виглядає фінансування, коли його визначають ті організації, що знаходяться в контексті?

Про заснування, виклики та роботу ФУН розповіли директорка Національної мережі розвитку локальної філантропії Дар’я Рибальченко та керівниця Фонду Українських НУО Тетяна Соловйова.

Що таке ФУН

Фонд Українських НУО — обʼєднаний фонд, створений виключно для українських ОГС і побудований за моделлю консорціуму, у якому відповідальність і ризики розподілені між партнерами.

Детальніше про обʼєднані фонди та їхню роботу читайте за посиланням.

Місія ФУН —забезпечити перехід від гуманітарного реагування до раннього відновлення та зміцнити потенціал ОГС України для цього.  ФУН виступає посередником між організаціями та донорами у сфері раннього відновлення, забезпечує ефективне використання коштів. 

Принципи роботи узгоджені з міжнародними критеріями та водночас відповідають потребам українського суспільства. 

Як усе починалося

Ідея обʼєднаного фонду саме для України виросла безпосередньо з досвіду сектору. Наприкінці 2022 року команда National Network of Local Philanthropy Development взяла участь у дослідженні Disasters Emergency Committee (DEC), присвяченому посиленню локальної гуманітарної відповіді. Однією з ключових рекомендацій дослідження було створити фонд, доступний виключно для українських ОГС, зі спрощеними процедурами та швидшим фінансуванням.

У 2023 році за підтримки DEC та експертної допомоги Start Network, глобальної мережі гуманітарних організацій, яка керує фондами швидкого реагування та підтримує створення національних обʼєднаних фондів у різних країнах, оголосили тендер на створення Ukraine Pooled Fund (ФУН). Команда NNLPD пройшла відбір, адаптувала міжнародні стандарти до українського контексту, розробила юридичну базу фонду та протестувала робочі процеси.

Дарʼя Рибальченко, NNLPD, зазначає: «Start Network ніколи не мали на меті побудувати свій Start Fund в Україні — вони приходили як фасилітатор, що допомагає створити український pooled fund. Ми брали з їхньої практики те, що працюватиме для нас: emergency-фінансування протягом 48 годин, форми, достатньо відкриті, щоб зрозуміти, що пропонує організація, але досить короткі, щоб не перевантажувати її. Це скоріше комбінація найкращих механізмів, адаптованих під нас, ніж винахід нового. 

З дійсно унікального досвіду — це, напевно, відносини між членами консорціуму: кожен відповідає за свою зону відповідальності, а домовленості тримає керівниця та командна секретаріату ФУН . Такого паритету я в інших консорціумах в Україні не бачила».

Фондом з 2025 року курує консорціум із п'яти партнерських організацій, кожна з яких відповідає за свою частину процесу: Національна мережа локальної розвитку локальної філантропії, Philanthropy in Ukraine, Моє Місто, Українська освітня платформа та Українська асоціація оцінювання. Кожна організація має свою роль: PhilinUA в консорціумі відповідає за due diligence процедуру — оцінку спроможності місцевих організацій, які претендують на фінансування з пулу. Національна мережа розвитку локальної філантропії — секретаріат ФУН, Українська Асоціація Оцінювання — моніторинг та оцінка підтриманих проєктів, Українська Освітня Платформа — координація експертної оцінки проєктів, Моє Місто — розвиток організаційної спроможності.

Робота в консорціумі — це водночас перевага, і ряд викликів. «Нас багато, і треба враховувати думку кожного. Ми дуже демократичні, спільно приймаємо всі рішення. Відповідно, процес може бути довготривалим: багато обговорень, залучення різних стейкхолдерів. Виклик — правильно всіх почути, все узгодити і прийти до спільного знаменника», — зазначає Тетяна Соловйова, керівниця ФУН.

Пілотна фаза: результати

Пілотна фаза тривала до березня 2025 року. В цей період менеджмент ФУН реалізовувався спільно командою Національної мережі розвитку локальної філантропії та Start Network. В рамках пілоту були напрацьовані рекомендації щодо самої роботи обʼєднаного фонду, а також надані перші гранти. Пілот мав свої виклики, але водночас підтвердив, що така модель працює і є ефективною. 

Понад 70 організацій із 16 областей України взяли участь у воркшопах. Це були фасилітаційні сесії зі співдизайну моделі ФУН: учасники разом визначали критерії входу, механізми фінансування, терміни реалізації проєктів, вимоги до організацій. Таким чином потенційні учасники ФУН могли вплинути на модель функціонування обʼєднаного фонду. 

Сім українських ОГС стали першими організаціями пулу, тобто пройшли оцінку і отримали доступ до фінансування. Дев'ять проєктів реалізовано за підтримки ФУН: вони спрямували понад 15 мільйонів гривень безпосередньо на екстрене реагування та ранню відбудову громад.

Дарʼя Рибальченко зазначає: «Найбільшим викликом під час пілотування стали юридичні та адміністративні питання: яких політик дотримуватись, коректність контрактів, яке законодавство є основним для роботи ФУН. Дуже багато чутливих моментів. У роботі вже з консорціумом ми з подібним не стикались: контракти, які є зараз, узгоджували з урахуванням цього досвіду. Другий момент: due diligence, який проводився під час пілоту, не був локалізований і адаптований. Його робила іноземна аудиторська фірма, і виникало багато неточностей. Зараз ми замінили той due diligence на український локалізований».

Чим модель ФУН унікальна

ФУН — це не унікальна модель, адже обʼєднані фонди вже працюють та доводять свій успіх на практиці. Проте є те, що вирізняє ФУН, робить його ефективним та допомагає розвиватися. 

• Прозора система фінансування: механізм, який зрозумілий, передбачуваний і базується на гармонізованих стандартах. Це підвищує довіру як до фонду, так і між партнерами.

• Екосистемний підхід: підтримка не обмежується ресурсами, вона містить навчання, інституційне зростання та стійкість.

«Є багато грантів на розвиток, після яких немає де попрактикуватися, або грантів на проєкт, де організація залишається сам на сам із питаннями на кшталт "як правильно юридично оформити гуманітарну допомогу". Немає комплексного підходу: коли організацію ведуть від самого початку, від розуміння, як працює система, аж до готовності подаватися на великі гранти самостійно. Для мене екосистемний підхід — це повна підтримка: і фінансування на практиці, і навчання, обміни тощо», — зазначає Дарʼя.

• Локальне лідерство: довіра до тих, хто найкраще знає свій контекст; організації-членкині впливають на рішення фонду.

• Гнучкість та інноваційність: здатність швидко реагувати на кризи й шукати дієвіші підходи до розподілу ресурсів і розбудови сектору.

«Це моя улюблена риса ФУН: ми гнучкі в усіх аспектах, але це й дає нам багато додаткової роботи. Операційно складніше: якщо ми гнучкі, то ми зсуваємо дедлайни, перепідписуємо договори, бо щось змінилось, і кожен випадок інакший, немає напрацьованої повторювальної процедури. Побудувати сталий процес і все закріпити важко, бо через гнучкість стає купа винятків», — додає Тетяна Соловйова.

• Розділення відповідальності та ризиків: консорціумна модель, у якій ролі й відповідальність розподілені між партнерами, зменшує ризики і робить управління ресурсами стійкішим.

Робота ФУН у 2025

У 2025 році ФУН завершив пілотну фазу і, вже під куруванням консорціуму українських організацій, перейшов до повністю локалізованої моделі роботи.

Фонд Українських НУО продовжив формувати спільноту українських організацій: 25 організацій пройшли комплексну незалежну перевірку спроможності і 10 організацій доєдналися до учасників фонду. 

На кінець 2025 року було всього 17 учасників ФУН, які охоплюють 12 областей України.

У 2025 році ФУН спрямував більше 18 мільйонів гривень на підтримку 16 проєктів. Загалом більше 27 000  українців отримали допомогу. 

«2025 рік був класним. Він пройшов добре, тому що ми зайшли в нього без фінансування, а вийшли вже з фінансовою підтримкою та домовленостями. Ми зробили консорціум, розширили список організацій-учасників. Робота ФУН стабілізувалась, ми реалізували задумане. І локалізували роботу ФУН», — ділиться Тетяна.

Що кажуть організації-учасники ФУН

Окрім фактичних цифр, для консорціуму ФУН важливо чути зворотний звʼязок від організацій-учасників: яка цінність ФУН для них, які враження від співпраці. 

«ФУН не просто фінансує проєкти — він розвиває спроможність українських організацій, формує стандарти, будує інфраструктуру. Після завершення війни цей капітал залишиться в Україні. А також, це швидкість і гнучкість такого фінансування».

«Головна перевага — це близькість до реального контексту та потреб, адже локальні організації краще розуміють ситуацію на місцях, можуть швидше реагувати та адаптувати свою діяльність до змін. Окрім того, ФУН створює більш партнерський та довірливий формат співпраці, ніж класичні донори».

Плани на майбутнє

Як і більшість організацій та проєктів, ФУН має фінансові цілі та показники, яких треба досягти для подальшої роботи. Але також команда відзначає цілі, які демонструють вплив та реальні зміни.

Дарʼя зазначає: «Одна з амбіцій — стати містком для «раннього відновлення»: перехідного періоду між терміновою гуманітарною допомогою і повноцінним відновленням/розвитком. Хочемо, щоб ФУН був саме тим механізмом, який це закриває»

Тетяна Соловйова каже: «Моя найбільша амбіція на 2026 — залучити 1,5 мільйона доларів фінансування, щоб ми могли працювати 2027 рік. Ми маємо на меті залучити гранти від держав, інституційних донорів. Ще одна амбіція — щоб в організацій були ресурси реалізувати свої проєкти й ініціативи, які актуальні на місцях».