Фандрейзинг: що це, основні види та особливості

Що таке фандрейзинг

Фандрейзинг (від англ. fund (кошти) і raise (збирати)) — це процес залучення коштів та різноманітних ресурсів для впровадження проєкту чи роботи організації. Попри загальне уявлення, фандрейзинг це не завжди про залучення грошей, а ще й про відносини, адже залучати потрібно також:

• інформаційну підтримку;

• експертні консультації;

• людський ресурс тощо.

Тож найчастіше фандрейзингом називають загалом процес залучення ресурсів для реалізації місії благодійної або громадської організації чи проєкту. 

Види фандрейзингу

Видів фандрейзингу може бути декілька, в залежності від способів реалізації, тощо. Наприклад, за інструментами фандрейзинг може відбуватись онлайн: через сайти, соцмережі, смс- та імейл-розсилку, телефонні дзвінки. Чи наживо, наприклад, на благодійному заході.  

Види фандрейзингу за донорами:

Фандрейзинг ділять на підвиди за типом донорів, бо це один з ключових елементів залучення коштів. Підходи до взаємодії з державними структурами чи підписниками на сторінці будуть різними, тому варто виділяти види фандрейзингової діяльності за цим показником.

Грантові програми

Це спосіб залучати кошти чи експертну допомогу для проєктів завдяки грантовим виплатам. Грант — це безповоротна грошова підтримка, що надається організації і потребує детального звітування. Тобто грантодавець спочатку розглядає ідею проєкту, фінансує та перевіряє, чи чітко ви витратили кошти. Гранти надають як закордонні, так і українські донори. Тут важливо, щоб цінності такого партнера збігалися з вашими.

Донори можуть виділяти гранти на окремі проєкти або інституційний розвиток організації.

Корпоративні донори

Фандрейзинг може бути спрямований на бізнес. Компанії часто закладають бюджет на соціальні ініціативи: вони можуть бути чітко визначені за напрямком, як-от проєкти у сфері екології, або мати більш загальне спрямування. 

Грантова менеджерка благодійного фонду «Повернись живим» Ольга Соколова раніше працювала фандрейзеркою у благодійній організації «Перспектива 21.3», що захищає інтереси людей з синдромом Дауна, аутизмом, та порушеннями інтелектуального розвитку. В організацію залучали кошти і від великих, і від менших бізнесів:

«Все дуже залежить від відкритості та розміру бізнесу, від їхніх політик і від того, чи ви спроможні чітко пояснити, для чого це потрібно, і куди підуть гроші, і чи є сенс взагалі вкладатися у вас», — каже Ольга.

Підтримка бізнесу — це не тільки власне кошти, це може бути інформаційна підтримка чи дії, спрямовані на збільшення обізнаності людей з проблемами, які висвітлює фонд: організація заходів, стажування, тощо.

Краудфандинг

Краудфандинг – один з найпоширеніших видів фандрейзингу. З англійської crowdfunding — фінансування багатьма людьми. Тобто люди підтримують ідею чи проєкт своїми коштами: кожен робить посильний внесок, що перетворюється у велику суму. Щомісячні підписки або разові донейти — це теж краудфандинг.

Директорка з фандрейзингу у БФ «Таблеточки»  Євгенія Ноговіцина розповідає, що у фонді все починалося саме із краудфандингу. І зараз завдяки цьому інструменту залучають людей до благодійності: є можливість задонейтити разово, налаштувати підписку чи купити особливий «подарунок», як-от безпечне переливання крові для дитини чи певні ліки. Місія «Таблеточок» будується навколо допомоги родинам, які стикнулися з дитячою онкологією.

Також у фонді ще 10 років тому запустили платформу, де будь-хто може організувати свою кампанію зі збору коштів і підтримати дітей, які борються з хворобою. А ще «Таблеточки» інтегруються на майданчики партнерів. У «Монобанку» можна підписатися і донейтити кешбек на фонд: 

«Коли ти представлений на майданчику партнера, ти також стаєш частиною того ком’юніті, яке він створив, і наближаєшся до нової аудиторії», — каже Євгенія Ноговіцина.

Також додає, що можна домовитися про акції, коли певна сума відраховується з кожного придбаного продукту, наприклад.

Державні інвестиції

Це програми фінансування, які пропонує саме держава. Найчастіше вони відкриваються для підтримки бізнесу та розвитку підприємництва. Наприклад, урядовий проєкт «єРобота» чи програма «Власна справа», а також різноманітні програми для ветеранів та їхніх родин.

У місцевих бюджетах теж є змога підтримувати некомерційний сектор, адже великі громади мають статті в бюджеті на соціальний розвиток. З владою треба вміти працювати і не боятися приходити й розповідати про важливість саме вашої організації. І це теж фандрейзинг.

Ольга Соколова розповідає про кейс Броварів на Київщині, де місцева влада підтримувала «Перспективу 21.3» на півмільйона гривень щорічно:

 «Також вони нам давали, наприклад, розміщення на білбордах безкоштовно. Тож якщо організація спроможна і вона закриває потребу держави в якісній соціальній послузі, то можна йти і пропонувати».

Що робить фандрейзинг успішним

1.  Відчуття залученості 

Євгенія Ноговіцина каже, що у «Таблеточках» запровадили цікавий формат «доброго магазину»: можна не просто задонейтити, а за свій донейт купити конкретні ліки чи оплатити медичну процедуру для дитини. Так люди відчувають ще більшу дотичність і на реальному прикладі бачать, як їхній внесок змінює життя.

 «А ще це допомагає працювати із упередженнями, що маленький внесок ніяк не допоможе», — каже Євгенія.

2. Залучення різних типів донорів

У «Таблеточках» працюють з різними типами донорів: фізичні особи, бізнеси тощо. Євгенія вказує, що саме індивідуальні пожертви складають найбільшу частку (38 %).

Ольга Соколова теж підтримує думку, що треба диверсифікувати фандрейзингову стратегію:

 «Якщо спиратися тільки на великих донорів, можна втратити в один момент все. А якщо, наприклад, обирати виключно краудфандинг — хай який успішний і потужний — може статися приміром повномасштабне вторгнення».

3. Донейтити має бути легко 

Чим простіший процес, тим легше залучати донейти. Це має бути якнайменша кількість кліків на сайті, впевнена Євгенія Ноговіцина. 

4. Будувати стосунки з донорами 

«Весь фандрейзинг тримається на відносинах між людьми», — каже Ольга Соколова. І рішення про те, чи підтримати організацію, теж приймають люди. Навіть у бізнесі чи місцевій владі. Тож треба вибудовувати довіру, обов’язково дякувати і шукати способи попіклуватися про благодійників, хай навіть це буде невелика листівка, але написана щиро, вважає Ольга.

«Дуже важливо, щоб комунікація з благодійником не переривалась після отримання внеску. В ідеалі ви маєте підтвердити факт отримання коштів, подякувати за внесок, а згодом — відзвітуватись», — каже Євгенія Ноговіцина.

5. Звітність

Фандрейзинг — це інструмент, що об’єднує різних людей для вирішення проблеми. І якщо благодійник не залучений до самого волонтерства, то може бути відмежованим від результату. Тож прозора і чесна звітність підвищує довіру до організації, а ще — дає змогу відчути свою причетність до змін тим, хто підтримує проєкт.  Більш ймовірно, що благодійники продовжать донейтити на ініціативи, а їхнє коло буде розширюватися.

_{*прев'ю зображення згенероване за допомогою ШІ.}