«Хто є основними стейкхолдерами для неприбуткових організацій і як з ними працювати?

Наразі український філантропічний сектор переживає активний етап становлення, тому багато речей та понять поки є досить гнучкими. Потрібен час та суспільний дискурс, аби вони отримали своє стале визначення. 

Саме через становлення частина визначень є недостатньо окресленими та трактуються по-різному, в залежності від досвіду та бачення організацій, які їх використовують. Яскравим прикладом є трактування поняття «стейкхолдери у некомерційному секторі», адже досі представники різних організацій не дійшли до спільної думки щодо сталого визначення цього слова.

Якщо із тим, хто такий «стейкхолдер» загалом, розібрались давно, то чим саме він займається у секторі — питання дискусійне. 

Аби розібратись, ми поспілкувались із представницями різних громадських організацій та благодійних фондів, аби визначити: ким є стейкхолдери у громадському секторі та як із ними взаємодіяти.

Для початку: хто ж такі стейкхолдери?

Стейкхолдери (англ. stakeholder) — це зацікавлені сторони, які будь-яким чином дотичні до діяльності організації або проєкту. Це можуть бути, як клієнти, партнери, бенефіціари і фоловери в соцмережах, так і хейтери. Стейкхолдером може бути навіть одна людина, якщо вона має достатній вплив на діяльність організації.

Якісна взаємодія та співпраця із стейкхолдерами — один з ключів до успіху вашої справи. Головне — це прозорість та вміння правильно окреслити ваші зацікавлені сторони.

Тренерка із цифрових комунікації в організації Lightful Світлана Бахшалієва зазначає, що стейкхолдерами можуть бути всі сторони, з якими тим чи іншим способом контактує організація і які залучені до її діяльності. Вони повинні бути зацікавленими у вашій роботі та прагнути до взаємодії.

«Я думаю, в якомусь сенсі всі ми є стейкхолдерами тих чи інших організацій, які пов’язані з нашими інтересами. Наприклад, якщо я підписана на сторінки якогось благодійного фонду, то можу бути їхнім стейкхолдером, бо зацікавлена у їхній діяльності. Також для них я є потенційним донором, бенефіціаром та аудиторією», — розповідає Світлана.

Також додає, що стейкхолдери можуть не лише надавати допомогу, але й отримувати її. Для прикладу: коли бенефіціар отримує ресурси від неприбуткової організації, то він вже є стейкхолдером, адже зацікавлений у її діяльності.

У свою чергу голова наглядової ради благодійного фонду «Твоя опора» Діна Волинець розповідає, що стейкхолдером є будь-яка сторона, яка в тому, що ви робите, бачить свій інтерес. 

«Це можуть бути сторони, які зацікавлені, щоб у вас вийшло і ті,  які хочуть, аби у вас нічого не вийшло. Тобто, абсолютно всі особи та організації, які якимось чином дотичні до сфери або діяльності, яку ви робите. Якщо цій людині болить ваша тема і єдине, що вона може зробити —  це зайти на вашу сторінку і відкоментувати — це також ваш стейкхолдер. Просто в нього інша роль».

А директорка благодійного фонду Київської школи економіки KSE Foundation Світлана Денисенко зазначає, що важливим показником стейкхолдерів є рівень їхнього впливу.

«У нашому благодійному фонді ми визначаємо стейкхолдерів, як тих, які володіють достатнім впливом, аби значно змінювати нашу траєкторію розвитку. Тобто, для нас держава є стейкхолдером. Конкретне міністерство, яке впроваджує політики в нашій сфері — стейкхолдер. А також всі ті, хто підтримує нашу діяльність та володіє достатнім ресурсом для того, аби здійснювати значний вплив».

Чи існує окреме поняття «стейкхолдер у некомерційному секторі»?

Діна Волинець вважає, що не існує  окремого поняття, як стейкхолдери якоїсь конкретної сфери.

«Стейкхолдери — це ті сторони, які мають  інтерес у тому, що ви робите. Якщо ГО надає психологічні послуги жінкам ВПО у громаді, у них будуть свої стейкхолдери, а якщо повертає цивільних полонених — то свої. Тобто, у кожного виду діяльності та в кожної ГО  будуть свої стейкхолдери, в залежності від того, що вони роблять». Також додає, що у громадському секторі — стейкхолдерами є абсолютно всі: «Що таке громадський сектор? Це — люди, які роблять щось для людей. Тобто – це всі».

У свою чергу Світлана Денисенко вважає, що тут допоможе суспільний дискурс та час. Але розділяє стейкхолдерів, в залежності від сфери їх інтересів.

«Мені складно сказати, чи є особливі стейкхолдери в громадянському суспільстві чи в громадському секторі. Вони просто можуть володіти іншими рисами та характеристиками, на відміну від стейкхолдерів у бізнесі або політиці. Це вже буде інша категорія. Але «стейкхолдери», як поняття, для мене одне».

Як класифікують стейкхолдерів у неприбутковому секторі?

Світлана Бахшалієва каже, що це залежить від діяльності самої організації. Вона їх класифікує так:

• бенефіціари;

• донори;

• волонтери;

• партнери;

• органи влади;

• команда.

Світлана Денисенко ж виділяє такі три групи стейкхолдерів:

• які визначають та можуть змінювати траєкторію розвитку організації;

• які підтримують та можуть вносити корективи в курс, який організація вже визначила; 

• ті, заради кого організація працює.

«Якщо, наприклад, говорити про другу категорію, то медіа також є стейкхолдерами, а також хейтери. Але, коли вони у достатній кількості. Навіть одне медіа може бути стейкхолдером, якщо воно чітко потрапляє в цільову аудиторію. Загалом, це визначається тим, наскільки група або одна людина може впливати на діяльність ГО», – каже Світлана.

Також стейкхолдерів поділяють на:

• зовнішні — ті, хто не має прямого відношення до організації, але може впливати на результати її діяльності. Тобто ті, хто знаходиться зовні і безпосередньо не залучений до проєкту. Це можуть бути партнери, клієнти, бенефіціари, підписники, представники влади або ЗМІ тощо;
   

• внутрішні —  ті, хто працює в організації або над проєктом та бере активну участь в роботі, тобто знає процес зсередини. Це — співробітники, власники, акціонери тощо.

За силою впливу:

• первинні — це ті, без кого організація або проєкт не могли б існувати. До них відносять засновників, керівників, інвесторів, команду працівників та клієнтів;
   

• вторинні — які не виявляють великої або прямої зацікавленості до діяльності організації або проєкту, але має вплив на її роботу. Це можуть бути представники влади, ЗМІ або конкуренти.

За рівнем зацікавленості:

• основні — це сторони, які  взаємодіють з організацією на постійній основі: команда працівників, керівники, партнери, клієнти;
   
• другорядні — це ті сторони, які не мають з організацією постійних зв’язків, але цікавляться її роботою. Сюди відносять представників влади або ЗМІ.

Як вдало вибрати стейкхолдерів для своєї справи?

Для ефективної роботи проєкту та організації загалом важливо чітко визначити саме ваших стейкхолдерів та детально їх проаналізувати. Це допоможе краще працювати, знайти свою аудиторію та підтримку.

Діна Волинець у своїй книзі «Curly менеджмент» радить визначати своїх стейкхолдерів, давши відповідь на декілька запитань:

• Чиї дії можуть призвести до недосягнення ваших цілей?
• Чиї дії сприятимуть їх досягненню?
• Хто більше за всіх зацікавлений в результатах вашої діяльності?
• Для кого ваша діяльність може бути загрозою?
• Хто потенційно може бути або вже залучений до вашої діяльності як партнер?
• Хто ліпше за всіх розуміється на сфері вашої діяльності?
• Чия підтримка необхідна?
• Без взаємодії з ким ваша діяльність стане неможливою?

Також авторка радить під час пошуку групувати стейкхолдерів, в залежності від їхньої зацікавленості до вашого проєкту та рівня впливу. 

І вона групує їх так:

• «партнери»

Оскільки вони найбільш зацікавлені в результаті проєкту і мають найбільший вплив, то варто дуже плідно з ними співпрацювати для того, щоб усе вдалося;

• «консультанти»

Через те, що вони мало зацікавлені в результаті проєкту, але сильно на нього впливають, то треба постійно тримати їх задоволеними й дати їм змогу відчути себе важливими;

• «підтримка»

Вони —  опора, тому  треба тримати їх поінформованими й постійно розказувати про те, що відбувається;

• «тимчасові робітники»

Вони мало впливають і мало зацікавлені, але не зважати на них  не можна, тому варто залучати їх час від часу, докладаючи мінімальних зусиль».

Також Діна Волинець  додає, що стейкхолдер — це теж клієнт, тому варто розуміти його болі і могти закрити їх шляхом взаємодії.

Як залучати стейкхолдерів?

Залучаючи стейкхолдерів, варто розуміти, на чому грунтуватимуться ваші відносини та чим ви будете корисні один одному. Адже зацікавлені сторони ціняться рівнем свого впливу на вашу організацію та можливістю допомогти. 

Світлана Бахшалієва каже, що залучення стейкхолдерів — це залучення партнерів, тому необхідно будувати міцні та довгі відносини з прозорою комунікацією.

 

«Думаю, що найкраще — це побудова довготривалих зв’язків з різними аудиторіями, які є в організації. Тому уважно виберіть,  з яким стейкхолдером ви хочете будувати ці зв’язки».

У свою чергу Світлана Денисенко додає, що для початку потрібно визначитись із тим, яка ваша мета взаємодії із стейкхолдерами. І в залежності від мотивації розбудовувати стратегію їх залученості.

Наскільки важливими є стейкхолдери у функціонуванні сучасного громадського сектору?

Світлана Бахшалієва каже, що стейкхолдери впливають на багато чинників:

«Стейкхолдери грають важливу роль у діяльності будь-якої громадської організації, адже саме зацікавлені у її діяльності особи та організації (бенефіціари, донори, партнери, органи влади тощо) складають основну аудиторію організації. Стейкхолдери організації впливають на прийняття рішень, умови для її діяльності та напрямки роботи.Тому робота з різними стейкхолдерами організації є невідʼємною частиною її діяльності».

Світлана Денисенко додає, що культура благодійності в Україні наразі якраз формується і великий поштовх цьому дало, на жаль, повномасштабне вторгнення.

«Зараз тільки викристалізовуються тренди та плани, як люди, компанії, влада, взаємодіятимуть із сектором. І зараз супер важливо методом спроб та помилок, методом запозичення кращих практик на Заході, впроваджувати це у наше суспільство. І співпраця із стейкхолдерами — це одне з того, що потрібно активно імплементувати».

_{*прев'ю зображення згенероване за допомогою ШІ.}