«Без сокири не тесляр — без голки не кравець». Як неурядові організації співпрацюють з бізнесами

З 2022-го року кількість неурядових організацій (НУО) в Україні значно зросла — станом на грудень 2023-го було зареєстровано 208 385 організацій. При тому, що у січні 2021-го ця кількість становила 160 тисяч. Щороку формуються нові ініціативи, які прагнуть допомагати і змінювати Україну, і, звісно, вторгнення Росії також стало потужним поштовхом для цього. Така кількість НУО — це гарна тенденція, адже вона означає більше добрих справ і розвиток українського громадянського суспільства. Але водночас це виклик, тому що всі ці тисячі організацій потребують фінансової підтримки. 

Гранти, іноземні партнерства, донати від аудиторії, щомісячна підтримка благодійників, фандрейзингові кампанії — всі ці інструменти ефективні та необхідні. Але також, як ніколи в такі часи, підсилити громадські та благодійні організації може взаємодія з бізнесом. Це взаємовигідне партнерство, в межах якого ці два сектори підсилюють один одного. НУО можуть отримати не тільки кошти, але й експертну, продуктову, менеджерську, технологічну, медійну та інші підтримки. Крім того, партнерство з відомими компаніями підвищує впізнаваність організації та позитивно впливає на її репутацію.

 

Бізнес теж виграє від такої співпраці, адже таким чином підкреслює свою активну громадську позицію та вкладається в корпоративну соціальну відповідальність (КСВ). Це частина позитивного іміджу компанії. Та навіть якщо не розглядати підтримку благодійних ініціатив як невід’ємну частину спільної боротьби, є багато інших плюсів на користь. 

Національний інститут стратегічних досліджень виявив, що українці мають достатньо високу довіру до НУО. Так у 2023-му році 40% опитаних людей висловилися на користь цього, а 51,6%  зазначали, що скоріше довіряють, ніж ні. Тому й бізнеси, які інвестують (не тільки гроші, а й інші ресурси) у суспільно важливі організації, викликають більше довіри серед споживачів, клієнтів, партнерів і інвесторів. Таким чином ці компанії складають поважну конкуренцію на ринку та стають набагато привабливішими ніж ті, що просто роблять гроші. 

Крім того, якщо у компанії гарно розвинена (КСВ), значить вона зокрема піклується про своїх працівників і бере за них відповідальність. Дотримується засад чесності та лояльності, заохочує різноманітність та інклюзивність, будує нетоксичну робочу атмосферу, підтримує благодійність і допомагає тим, хто цього потребує. До такої організації хочеться долучитися, та й в довгостроковій перспективі працівники більш задоволені та довше залишаються в команді. Зростає моральний дух, відчуття спільності та, навіть якщо людина не донатить або волонтерить особисто, залученості до спільної доброї місії. Також співпраця з неурядовими організаціями дозволяє краще зрозуміти потреби суспільства.

Тож для бізнесу розвиток корпоративної соціальної відповідальності — це не витрати, а інвестиція у майбутнє. Вкластися в нього можна різними способами: фінансово підтримати важливі ініціативи, створити сильні колаборації, розвивати волонтерство серед працівників і брати участь у відповідних заходах, підтримувати НУО експертизою та долучати до цього своїх спеціалістів тощо.

Zagoriy Foundation спільно з Info Sapiens у 2024 році провели Дослідження благодійності в Україні

Розвідували, які тенденції є в секторі, з якими викликами сучасності стикаються неурядові організації, як і скільки донатять українці, а також як громадський сектор взаємодіє з бізнесом. Для цього опитали 2400 людей від 18 років та 400 представників НУО. Хороші новини — поки культура благодійності тримається на рівні, адже 86% до неї долучені. 

Також, за даними дослідження, 54% опитаних неурядових організацій регулярно або періодично взаємодіють з бізнесом. Найчастіше такі зв’язки мають ті НУО, що займаються підтримкою сил оборони України (31%), гуманітарною допомогою (30%) та освітою (21%). З них переважна більшість, а саме 88%, вважає таку співпрацю напрочуд ефективною, а дехто відзначає, що з початку повномасштабного вторгнення вона значно покращилася. 

Співпраця з бізнесами дає українським неприбутковим організаціям необхідну базу, щоб займатися конкретно своєю місією

Завозити гуманітарну допомогу, підтримувати ВПО, забезпечувати військо, закупляти медичні апарати та препарати, допомагати тваринам і популяризувати благодійність в цілому. Також це можливість закрити потреби самої організації — як-то адміністративні витрати та зарплати, — не витрачаючи гроші благодійників. 

Фонд «Таблеточки» ніколи не використовує донати, які роблять люди, на власні потреби. Усі ці кошти спрямовуються безпосередньо на допомогу. І саме компанії-партнери покривають операційні та інституційні витрати: зарплати працівникам, оренду офісу та складу, логістику, кошти на організацію подій або зйомок тощо. Причому фонд користується цією системою ще з початку створення, що етично щодо донорів, особливо в момент, коли культура благодійності в Україні тільки зароджувалася. 

В одного з найбільших нині фондів України «Повернись живим» взагалі є два окремі рахунки — для прямої допомоги армії та для підтримки діяльності організації. Що достатньо зручно для всіх сторін, адже на другий часто донатить саме бізнес. 

А ось приклад яскравих колаборацій, що працюють. Всі знають Пса Патрона, але не всі — що у нього є власний фонд. Разом з monobank вони вигадали круту ідею і запустили дитячі банківські картки. Туди батьки можуть класти невеликі гроші й тим самим вже змалечку вчити молодих українців і українок фінансовим грамотності і відповідальності. А в пару Монокоту мультиплікували та завантажили у застосунок самого Пса Патрона, щоб разом цей дует спілкувався з дітьми, допомагав їм проходити квести, збирати на омріяну мету та надавати підтримку тим, хто цього потребує. 

Платформа CSR Ukraine створила каталог, в якому зібрала інформацію про внесок різних компаній у підтримку громадського сектору та армії під час повномасштабного вторгнення. Інформація, звісно, не є вичерпною, адже в наших умовах все змінюється та розростається досить швидко. Але на сайті кожен відвідувач може сам додати кейс співпраці бізнесу та НУО, якщо знає про такий. 

Громадська організація «Агенти крові» зосереджена саме на взаємодії з бізнесами, а не на грантовій підтримці

Так проєкт вже 10 років опікується темою донорства крові та його популяризацією в Україні. Виконавча керівниця з партнерств ініціативи Іванна Коваль зазначає, що для неї така співпраця – це про стабільність, сталість та взаємопідтримку.

«Актуальна ситуація з припиненням американського грантового фінансування є підтвердженням, що ми правильно обрали колись шукати підтримку в українських бізнесів. В цьому випадку також є більше можливостей і варіантів для маневру. Наприклад, можна попросити дофінансування, якщо щось не вкладається в бюджети або дуже виросли ціни. Або шукати кошти під конкретну ідею, а не вигадувати її під заявку. Натомість бізнес зазвичай зацікавлений у підтримці соціальних ініціатив, адже так здобуває лояльність громадськості. 

Ми взаємодіємо з різними бізнесами й за різними напрямками. І якщо раніше нам не потрібно було багато донатів, тому що ми в основному робили піни з клітинами крові для донорів, то зараз у нас безліч векторів діяльності й, відповідно, з’явилися додаткові витрати. І тут ми почали розбудовувати довгострокові партнерства з бізнесами й відчули підтримку натомість. І це супер, тому що не треба замість важливих інформаційних кампаній збирати з аудиторії разові донати, давити на жалість і спамити. Ми можемо замість цього займатися своєю місію, популяризувати донорство крові, організовувати корпоративні донації, вигадувати сильні проєкти та реалізовувати їх. 

Також бізнеси повністю покривають тактмед, яким ми стали опікуватися з початку повномасштабного вторгнення. Це взагалі не наш напрямок, але треба було активно включатися. Завдяки партнерствам із ПУМБ, Авророю, Adsapience ми регулярно закуповуємо такмед та відправляємо його на фронт. 

Також іноді бувають моменти, коли в умовах війни треба закупити щось з сьогодні на завтра — з грантами це неможливо зробити. А бізнеси мобільніші в цьому плані. Наприклад, нам прилетів запит на розморожувач плазми крові для “Вовків Да Вінчі”, це 500 тисяч гривень. Ми відразу написали в “Аврору” і вони погодились допомогти. Це було питанням тижня — ми прокомунікували, отримали гроші, купили, передали. З грантом так не вийде. Але це тому, що у нас з мережею довга історія й ми давно співпрацюємо. Аналогічна ситуація була, коли після деокупації Херсону потрібно було терміново закупити холодильники для заморожування та зберігання плазми для Херсонської обласної станції переливання крові, одразу відгукнувся ПУМБ та виділив  кошти. Це велика гнучкість насправді. 

Інший вид сталих партнерств — забезпечення необхідним. Так пекарня Bakehouse вже 6 років постійно робить і передає смаколики для наших донорів, щоб вони підкріпилися перед здачею крові. До цього ж завдання приєдналася Namelaka. А от супермаркети Метро, наприклад, багато допомагали нам закривати запити саме центрів крові. Ми, Агенти крові, в цьому випадку були посередниками — збирали величезні списки того, що потрібно, передавали Метро, забирали товари й віддавали за адресою.

Несподівано почалася наша співпраця з мережею лабораторій “Діла”. Тоді ми замислилися, що у багатьох наших донорів можуть бути проблеми з феритином (компонентом, який переносить залізо по нашій крові), про які вони не знають. От ми і написали “Ділі” й запропонували перевірити феритин наших донорів, які здають кров регулярно. Якщо донор здавав кров 1-2 рази — 80% знижки, а три рази й більше — 99,9%. Так зародився проєкт «(Не) залізні». Для підтримки здоров’я донорів також створили спеціальний комплекс обстежень №460 «Для донорів»: пакет розроблений спільно з трансфузіологами та ДІЛА для своєчасного виявлення ризиків анемії та профілактики можливих проблем зі здоров’ям.

Зараз наша колаборація розрослася, ми продовжимо піклуватись про наших донорів, але додатково будемо робити кампанію для тих, хто не пройшов на донацію через низький гемоглобін. Збирати втішні бокси з різними плюшками. Адже це не привід засмучуватися, а якраз можливість подбати про своє здоров’я та популяризувати донорство в інший спосіб. 

Центр “Мати і дитина” робили чекапи нашим донорам по 300 і по 650 гривень, але це консультація гінеколога, УЗД органів малого таза або УЗД дослідження. Тобто це знижка 65% від реальної ціни й дуже корисна можливість. Разом з ними ми також робили важливі публікації про здоров’я.  

Компанія по розробці забезпечення EPAM Systems робить нам застосунок абсолютно безплатно, а наші волонтери забезпечують інформаційну частину. Ми коли порахували вартість робіт за ринковими цінами — зрозуміли, що мова про сотні тисяч доларів. Ми б ніколи в житті не потягнули такий проєкт самотужки. А для компанії це pro bono можливість, вони роблять цей застосунок в межах корпоративної соціальної відповідальності й, можливо, будуть використовувати його як успішний кейс, зокрема, на зустрічах з партнерами та інвесторами. 

Зі стратегічних і важливих партнерств — LIFT99 надає нам безплатно офіс. Ми, операційна  команда Агентів крові, і волонтери, а їх у нас близько 70, фізично відчуваємо цю підтримку. Адже важливо мати місце, яке буде серцем проєкту.  

А у квітні у нас виходить казка про донорство крові. І це стало можливим завдяки підтримці наших партнерів, впізнаваності бренду та любові з першого погляду з видавництвом “Книголав”, які одразу сказали “так”, коли ми показали чернетку. 

Також фінансово нас підтримував Jysk. Мета цього партнерство — підтримка донорства крові в Україні через створення комфортних умов для донації та організації інформаційних кампаній. Завдяки першому спільному проєкту вдалося зібрати кошти для облаштування зон відпочинку у центрах крові в 12 містах України. У 2024-му році проєкт масштабувався і став двома потужними ініціативами: заохочення донорів знижками у 15% знижки на всі товари в магазинах JYSK та благодійний продаж наліпок (зібрали 500 112 грн). А у магазинах “Сільпо” ми робили виставку плакатів щодо донорства крові ArtDonation і плануємо у майбутньому ще співпрацювати. 

Думаю, в багатьох успішних партнерствах грає роль те, що “Агенти крові” впізнавані, з хорошою репутацією та вже гарними кейсами колаборацій. І бізнеси хочуть підсилювати себе і свою репутацію завдяки допомозі нам — і це абсолютно нормально», — розповідає Іванна.

Менеджерка зі зв’язків з громадськістю «Сільпо» Олена Задворна зазначила, що вони в команді розуміють цінність корпоративної соціальної відповідальності та колаборацій між бізнесами і НУО, тому самі допомагають не тільки ЗСУ, а й благодійним організаціям, госпіталям, дитячим будинкам та усім, хто цього потребує. 

«Наприклад, торік ми разом з проєктом “Птахи” волонтерки Тати Кеплер запустили довгострокову кампанію “Плюс на життя”. У межах цієї ініціативи ми збираємо 40 000 000 гривень на тактичну медицину для підрозділів ГУР, батальйону “Вовки Да Вінчі”, бригад “АЗОВ” і 3 ОШБр. Щоб допомогти медикам рятувати поранених, забезпечивши їх необхідним. Так наші гості, купуючи улюблені продукти зі спеціальними позначками, відправлять тисячі засобів тактичної медицини на передову.

Разом із Татою Кеплер ми намагаємось донести, що зберегти життя наших військових не менш важливо, ніж знищити ворога. А тактична медицина — це не лише турнікети. Це й кровоспинні засоби, і евакуаційні ноші, і спеціальне медичне обладнання. Ми обрали проєкт “Птахи” як партнера збору, бо це команда, яка має колосальний досвід. Тата Кеплер допомагає армії з 2014 року, а після повномасштабного вторгнення її волонтерство переросло в масштабний проєкт, що забезпечує військових необхідним швидко та адресно.

Тож співпраця НУО та бізнесу є необхідною умовою розвитку громадянського суспільства та ефективної роботи з викликами сучасності. Нині українські благодійні та громадські організації активно працюють у різноманітних напрямках: від гуманітарної допомоги до освітніх можливостей. Тому партнерство з бізнесом не лише закриває фінансові потреби, а й підсилює стратегічно, інформаційно, адміністративно та ресурсно. 

Комерційні компанії також в плюсі від таких колаборацій — корпоративна соціальна відповідальність прокачується, репутація покращується, а співробітники щасливі, адже дотичні до добрих справ. Навіть якщо співпраця з НУО — це тренд, то нам треба таких якомога більше. 

Раніше ми вже розповідали про те, що таке комерційна пропозиція у неприбутковому секторі: для чого, як її створити і який приклад використати.

_{прев'ю зображення згенероване за допомогою ШІ.}