Due diligence: що варто знати про комплексну перевірку організацій громадянського суспільства

Про вихід на міжнародний рівень співпраць замислюється немало організацій громадянського суспільства (ОГС) — тих, що не мають владних повноважень і спрямовують прибуток лише на цілі й потреби організації.

Due diligence або комплексна перевірка є однією з важливих сходинок для досягнення такої цілі, адже є передумовою отримання фінансування від міжнародних організацій. Уже під час підготовки до неї ОГС зіштовхуються з викликами й труднощами: які етапи перевірки будуть попереду, на яку документацію звернути увагу й що врахувати, аби перша перевірка минула максимально добре.

Про те, що ж таке due diligence ми поспілкувалися з Любов’ю Раїнчук — співзасновницею ГО Philanthropy in Ukraine, програмною менеджеркою World Jewish Relief та експерткою зі стратегічного розвитку неурядових організацій. 

Що таке due diligence

Due diligence — це комплексна перевірка партнерів, яку проводить безпосередньо міжнародна організація-донор перед підписанням партнерських угод, наданням ґрантів тощо. 

Таким чином організація-донор зменшує фінансові ризики і краще бачить, чи готові потенційні партнери до співпраці. 

«Для міжнародних донорів due diligence — не просто забаганка, а необхідність, тому що вони теж звітують за кошти, які передають Україні. І якщо вони виберуть організацію, яка не здатна потім дати звіт і в цілому не відповідатиме показникам, то організація, яка фінансує, отримує небажані наслідки, складнощі у своєму звітуванні тощо», — зазначає Любов Раїнчук.

Як відбувається процедура due diligence

Етапи перевірки залежать від міжнародних організацій, що її проводять. Кожна з них напрацьовує свою систему верифікації неприбуткових організацій: хтось перевіряє пакет документів більш загально, інші ж надають перевагу глибшому підходу (пишуть розгорнуті пояснення, зідзвонюються, уточнюють і т.д.). 

У цілому в due diligence можна виділити певну послідовність, каже Любов:

Ознайомлення. Донори надсилають вимоги до проходження. Це може бути вже складена форма, яку треба заповнити; список документів, які треба підготувати; список, де в цілому розказують, як проходитиме due diligence. 

Підготовка. На другому етапі організація опрацьовує і надсилає все, на що був запит. 

Найчастіше звертають увагу на такі документи: 

• кодекс поведінки;

• стратегічний план; 

• фінансово-адміністративна політика або документ, який керує фінансами;  

• податкові звіти і річні фінансові звіти;

• політика убезпечення для гуманітарної діяльності.                                                

Нерідко під час перевірки просять рекомендації, зокрема від попередніх партнерів і донорів.

Фідбек донорів. Переглянувши заявку, міжнародна організація коментує її і, за потреби, просить доопрацювати.

«Це таке футбольне поле, в якому ви пасуєте одне одному питання щодо того, що працює, що не працює», — уточнює експертка.

Часом міжнародні донори самі надають зразки й шаблони політик (зведення правил про те, як організація функціонує щодо певного питання). Їх можна використати як тимчасове рішення в межах комплексної перевірки або й залишити як офіційну документацію, адаптувавши до своїх потреб.

Остаточне рішення. За спостереженнями Любові, не так багато донорів одразу кажуть «ні». Якщо результати перевірки нижчі, ніж очікувалося, то надаватимуть меншу суму фінансування, але не відмовлять зовсім. У деяких випадках організація громадянського суспільства додатково отримає перелік рекомендацій — лише допрацювавши їх, партнерство рухатиметься далі.

У разі успішної перевірки організація отримує лист-підтвердження або сертифікат. Останній має фіксований термін дії, що зобов’язує ОГС проходити due diligence раз на близько один–три роки. Ці вимоги встановлюють міжнародні донори, які перевіряли організацію.

Скільки триває due diligence

Чітких часових меж у комплексної перевірки немає, каже Любов. У деяких донорів це може займати 3 дні, в деяких — 3 місяці.

Декілька днів — радше виняток. Наприклад, так міжнародні організації діяли після повномасштабного вторгнення РФ. Щоб оперативніше допомагати Україні, у багатьох організацій просили базову документацію і цього було достатньо. Більш ймовірний варіант тривалості due diligence — близько декількох тижнів. 

На час перевірки впливає декілька чинників, ділиться Любов:

•  Розмір організації, яка фінансує. Що більша вона, то більшає бюрократії та етапів узгодження перед остаточним рішенням;

• Період завантаження в організації. Іноді міжнародні донори мають окрему посаду для працівника/-ці, які проводять due diligence. Та часто це додаткові обовʼязки для програмних спеціалістів. Тому серед робочих завдань комплексна перевірка може не бути пріоритетом.                                  

Як часто треба проходити due diligence

За словами Любові, немає одностайної відповіді щодо того, коли час актуалізувати дані попередньої перевірки й пройти нову. 

З одного боку, due diligence — гарний інструмент для організацій громадянського суспільства, які хочуть упевнитися у своїй роботі й покращувати її. Особливо це важливо для команд, де відбулися значні зміни. До прикладу, нова сфера й фокус діяльності, масштабування, або ж навпаки, суттєве зменшення колективу.

З іншого боку, не варто проходити усі можливі due diligence. Навіть високі результати не стануть універсальною перепусткою на міжнародному рівні. А для конкретних програм чи ґрантів доведеться заново проходити due diligence у тих організацій, що їх надають. 

Due diligence для українських ОГС

Наразі комплексні перевірки не дуже поширені серед організацій громадянського суспільства в Україні. На думку Любові, можна виділити декілька передумов і причин:

• На законодавчому рівні немає єдиного переліку вимог щодо того, що повинні зробити ОГС, аби бути надійними партнерами. Тож розуміння стандартів, на відміну від закордонних організацій, нечітке;
• Далеко не всі організації мали досвід роботи з міжнародними партнерами, зазначає Любов: «В Україні до комплексних перевірок менше звикли, тому що багато організацій не співпрацювали з міжнародними донорами. А ті, хто вже давно співпрацює, для них це вже не проблема»;
• Due diligence — неабиякий адміністративний виклик, особливо для невеликих організацій. Вони мають обмежений ресурс, щоб покривати щоденні потреби й витрати, а також фінансово забезпечувати себе в межах вітчизняних програм і грантів. 

Вимоги due diligence для них не так просто подолати. Утім, і вийти на нові рівні без міжнародних взаємодій не вдасться.

«Цікавий нюанс полягає в тому, що це схоже на цикл після університету. Для того, щоб знайти роботу, тобі треба досвід, а щоб мати досвід, тобі треба роботу», — додає Любов. 

На що звернути увагу 

Любов вважає, що проходження due diligence — індивідуальна історія. Кожна ОГС має свої особливості і спроможності. Окрім того, потрібно щоразу намагатися зрозуміти, як краще показати себе новим партнерам.

Організаціям, що роблять перші кроки у міжнародних партнерствах і хочуть пройти due diligence, Любов радить зосередитися на декількох речах:

• Працюйте над гнучким фандрейзинговим планом і планом диверсифікації доходів. Залучати всі кошти лише в один спосіб і від одного донора — ненадійно.
• Запитайте себе, що для вас due diligence: частина стратегії чи тимчасове рішення, тому що є запит і можливість? 

Комплексні перевірки — це частина довгострокових планів, результати яких часто формує майбутнє ОГС. До того ж про візію своєї діяльності запитують і під час самої перевірки: з організаціями, які не мають конкретної стратегії, часто не ризикують співпрацювати.

• Оцінюйте свої спроможності. Як варіант, можна скористатися комплексною анкетою самооцінки спроможності від ІСАР «Єднання», переглянути вимоги до оцінювання на платформі Philanthropy in Ukraine або знайти інші варіанти переліків вимог. Побачивши слабкі зони, поступово покращувати їх;

• Фіксуйте якомога більше деталей і правил роботи своєї організації, зокрема в політиках. Це допоможе нічого не забути, а також краще реагувати на внутрішні/зовнішні виклики й мати під рукою необхідну інформацію.

Частина організацій громадянського суспільства цілком можуть реалізуватися на рівні українських грантів, програм та іншої підтримки. Утім, співпраця з міжнародними донорами відкриває набагато більше можливостей, заради яких ОГС потрібно бути готовими відповідати вимогам партнерів. Для цього важливо вкладатися в розвиток організації: підсилювати спроможність як самої інституції, так і її співробітників.

_{*прев'ю зображення згенероване за допомогою ШІ.}