Philanthropy in Ukraine презентували нове дослідження

Philanthropy in Ukraine презентували дослідження «Очікування та виклики грантодавців в Україні», яке аналізує стосунки між міжнародними донорами та українськими громадськими організаціями після повномасштабного вторгнення.

Презентація відбулась 29-го квітня у Києві. Також до заходу можна було долучитись завдяки онлайн- трансляції.

Питання ефективного розподілу ресурсів набуло особливої гостроти з початком повномасштабної війни. Якщо до лютого 2022-го року пріоритетом донорів була підтримка демократичних перетворень, то після вторгнення їхня увага зосередилась на невідкладній гуманітарній допомозі. Це спричинило низку викликів: швидке прийняття рішень, партнерство з новими організаціями без достатнього досвіду, та вплив глобальних трендів на український контекст. 

Дослідження зібрало дані від 16 респондентів –– представників різних типів донорських організацій.

Дослідження розкриває:

• Як донори обирають партнерів серед українських організацій;
• Які пріоритети фінансування найбільш актуальні сьогодні;
• Як впроваджується принцип локалізації;
• Що допомагає новим організаціям отримати підтримку.

Співзасновниця Philanthropy in Ukraine Любов Раїнчук розповіла, що це дослідження є важливим, адже допомагає подивитись на питання отримання грантів під іншим кутом.

«Ми уже вивчали, як до цього ставляться НУО, проте важливо побачити перспективу ще й самих грантодавців. Це може бути для нас зрозумілим, але важливо, щоб вони про це також говорили».

Співзасновниця Philanthropy in Ukraine Анна Нішніанідзе додала, що відносини з донорами важливо будувати нарівних.

«Основне, що я для себе винесла із дослідження, це те, що потрібно завжди підходити до будування стосунків з донорами, як до партнерських стосунків. Тобто, не як керівник-підлеглий, а як до «рівний рівному». Дуже важливо заходити в ці стосунки з цим усвідомленням і розуміти, що локальна організація теж може мати цінність і має цінність для грантодавця. І реалізовувати цей проєкт в партнерстві. І обов'язково не забувати про діалог, про питання, про те, що варто запитувати, цікавитися. Донор — це не міфічна істота, яка знає все, тому погляд локальної організації також може бути цінним. Тому важливо обмінюватися цим досвідом. Але це можливо тільки, якщо ви заходите у це партнерство, як рівні».

Після презентації відбулась панельна дискусія у форматі Fishbowl, де до розмови спікерів дискусії доєднувались охочі із залу.

Ключові інсайти дослідження:

1. Розвиток інституційної спроможності:

Неурядові організації, особливо нові, часто «не встигають» побудувати внутрішні процедури на рівні, якого вимагають донори. «Поняття індикаторів, результатів — ці класичні поняття проєктного менеджменту — не завжди присутні», — зазначають респонденти.

2. Локалізація потребує системних змін:

Пряме фінансування українських організацій гальмується внутрішніми процесами донорів: «Різні стандарти між департаментами перешкоджають адаптації гнучких підходів», що свідчить про необхідність структурних змін у донорських організаціях.

3. Об'єднання зусиль:

«Дуже складно підтримувати координацію з великою кількістю українських організацій –– донори шукають консорціуми замість окремих організацій для оптимізації процесів».

4. Баланс між швидкою допомогою та сталим розвитком:

«З початку 2023 року ми зрозуміли, що дуже важливо повернутися до підтримки системної роботи організацій» — донори знову фокусуються на довгострокових результатах.

5. Мовні та термінологічні бар'єри:

«Незнання англійської мови є викликом. Машинний переклад часто не є корисним, бо поняття в цій сфері доволі відносні –– через термінологічні відмінності організації та донори часто не розуміють одне одного». 

Повний текст дослідження «Очікування та виклики грантодавців в Україні» ви можете переглянути тут.