Пілот системи верифікації або ж due diligence від Philanthropy in Ukraine: як це відбувалося

Що таке система верифікації організацій від Philanthropy in Ukraine

Система верифікації організацій — це комплексна належна перевірка (або ж due diligence) та оцінювання організацій, які можуть потрапити на платформу від Philanthropy in Ukraine. Зараз ця платформа у розробці і має з’явитися на початку 2025-го року.

Для системи верифікації дуже важливий контекст локалізації. Локалізація — це процес, коли міжнародні донори та організації передають відповідальність за здійснення проєктів локальним організаціям. Йдеться не лише про гроші, каже Анна Нішніанідзе, співзасновниця Philanthropy in Ukraine. Це і про рішення та планування діяльності. У 2016 році великі міжнародні донори підписали угоду — Grand Bargain, яка сприяє локалізації. Зараз її підписантами стали 68 організацій. Для України цей процес став актуальним уже після 2022 року, розповідає Анна Нішніанідзе:

«Один із пунктів, які рекомендує міжнародна спільнота, щоб локалізація таки сталася, — це гармонізація due diligence, тобто гармонізація процесів належної перевірки. Саме тому наша платформа і методологія системи верифікації така важлива. Без стандартизації локалізація не станеться, адже у локальних організацій немає спроможності проходити перевірки кожного донора».

Анна розповідає про дослідження економіки локалізації допомоги в Україні від The Share Trust, воно показує, що проєкти, які реалізовують місцеві організації на 15,5% фінансово ефективніші для донора, ніж проєкти міжнародних посередників. Тож питання локалізації й надалі розвиватиметься. 

«Ми презентували результати пілоту системи верифікації і маємо близько 20 заявок від донорів, які хочуть детальніше обговорити наші результати. Також маємо вже відкриті розмови з багатьма партнерами», — додає Анна Нішніанідзе.

Навіщо організаціям бути там? Це можливість зібрати у одному просторі інформацію про різноманітні фонди та ГО України і представити їх для донорів, а також для всіх охочих побачити, як розвиваються прозорі організації. Адже планується, що кожен фонд чи ГО, які пройдуть систему верифікації, не просто будуть представлені на платформі, а й матимуть оцінку або ж рівень Tier — бал від 2 до 4. Цей рівень показує ризик співпраці з організаціями, де 1 — найбільший ризик, а 4 — найменший. Ті, хто отримають 1 бал за результатами, не будуть представлені на платформі. 

Парфенюк Анастасія, програмна менеджерка організації Philanthropy in Ukraine,  відповідає за розвиток платформи та її веб-розробку, саме вона координувала пілот системи і спілкувалася і з експертами, і з організаціями, які взяли участь. 

«Є конкретний запит і люди готові реально вкладати свій час, ресурс. Найбільший виклик для нас — створити додану вартість для процесу, тому що організації проходили верифікацію на платформу, якої ще не існує. Тож для них єдиний профіт — це коментар та рекомендації експерта», — каже Анастасія.

Як все відбувалося

З травня 2024-го року команда почала надсилати перші верифікаційні Google-форми зі 150 запитаннями. Знайти охочі організації було непросто. Тому робили це у дві ітерації, для другої Анна Нішніанідзе, співзасновниця Philanthropy in Ukraine, запостила у своїх соцмережах заклик. Але тільки 30% тих, хто підтвердив участь у пілоті, заповнили свої заявки — це 17 організацій. У Philanthropy in Ukraine це пояснюють кількома факторами — від складності заявки до певної чутливості запитань. 

Експертка соціальної грантової сфери Марія Мурадханян мала оцінити за певними чіткими інструкціями і критеріями інституційну спроможність неприбуткових організацій, які подалися на пілот. Каже, що важко було оцінювати, адже подавалися і великі організації, і менші, для яких багато запитань були складними:

«Я дуже швидко зрозуміла, що справа навіть не у рівні інституційної спроможності, як в бажанні організації розвиватися і сприймати ці запитання як поштовх до розвитку, до рефлексій. Наприклад, є запитання про політику закупівель в організації. Дехто відповідав просто — немає, мені не було що оцінювати. Але були організації, які писали, що в них є певні напрацювання. На цьому уже можна грунтувати оцінку».

Адже Марія переконана:

«Питання спроможності полягає не лише в коштах. А в підході, відповідальності та самоаналізі. Це було моїм відкриттям під час роботи».

Важлива частина пілоту — зворотній зв’язок для організацій. Кожна ОГС, що проходила перевірку, має отримати коментар експертки з рекомендаціями до покращення:

«Ми даємо конструктивний фідбек для того, щоб організація стала краще, і це цінно», — вважає Марія. 

З чого почалася ідея системи верифікації

Співзасновниці Philanthropy in Ukraine обговорювали ідею платформи для неурядових організацій ще до початку повномасштабної війни. Але тоді це лишилося лише ідеєю, після 24 лютого 2022 року до кожної із жінок, каже Анна Нішніанідзе, зверталися міжнародні колеги із запитом надати список фондів, кому можна допомогти:

«Ми, звісно, давали ці списки, але усвідомлювали, що ми не можемо знати всіх. Ця вибірка нерепрезентативна і суб’єктивна».

Тоді ідея платформи викристалізувалася остаточно. І, власне, організація Philanthropy in Ukraine з’явилася саме для того, щоб цю ідею втілити. В основі платформи має бути не просто карта зареєстрованих в Україні організацій, адже не всі з них активно працюють. А саме перевірені фонди чи ГО. Тут теж є свої обмеження, каже Анна, адже кожен донор має свої вимоги — due diligence (дослівно з англійської: належна перевірка). Це процес перевірки організації, її процесів, документів, щоб дізнатися чи відповідає вона критеріям.

Співзасновниця зізнається, що у них була наївна ідея гармонізувати due diligence і створити універсальні вимоги, які б визнали всі донори. 

«Ми дуже вдячні тим, хто казав реально, що не буде зараз такого, тому що гармонізація due diligence і локалізація — це питання не україноцентричне. Це величезна робота, яку мають прийняти донори по всьому світу. Такі правила», — каже Анна Нішніанідзе.

Тож зараз завдання — зібрати в каталозі якомога більше організацій, щоб це було репрезентативно для донорів, сформувати спільний голос сектору. Чим більше організацій доєднається, тим краще — «чим більше крапель, тим більше цей камінь буде рухатися», підсумовує Анна.

Найбільші виклики пілоту системи верифікації

Анна вважає, що сектор дуже зневірений у таких ініціативах, як спільні платформи, бо було багато спроб це зробити. До того ж зараз ніхто з організацій ще не бачив, якою саме буде майбутня платформа, тож команда радіє, що знайшлися ті, хто підтримав їхню ідею:

«Ми дуже вдячні всім тим, хто виявив в ініціативу, хто пройшов опитувальник і хто дав нам будь-який фідбек», — каже Анна Нішніанідзе.

Тож пілотний запуск системи допоміг побачити її слабкі місця та вдосконалитися. 

Зараз кількість запитань зменшили, але додали ще один блок по проєктній діяльності, каже Анастасія Парфенюк. Так вдалося зробити методологію спрощеною.

Не завжди можна було отримати зворотній зв’язок щодо складнощів із заповнення:

«Напевно найпоширеніша причина — це складність анкети. Також маленькі організації не могли відповісти на всі ці питання, а хтось не хотів ділитися своїми даними, бо не розуміли наскільки ми можемо гарантувати безпеку та конфіденційність», — каже Анастасія.

Деякі організації підсвітили те, що серед запитань форми були доволі чутливі: про системи захисту, паролі та ліцензійні програми, тому не всі були готові ділитися документами чи відповідями. 

«Тож ми вирішили проробити більш чітко систему захисту. Будемо переймати найкращі доступні практики, зокрема використовувати підходи, дуже подібні до тих, які використовують воєнізовані структури нашої країни. Нас у цьому консультував бізнес-аналітик, який працює з конфіденційними даними у військовій сфері, тож ми вирішили перейняти ці механізми захисту, як найбезпечніші з доступних наразі. Технічна безпека даних для нас найбільший ризик, який ми виявили при пілоті», — ділиться Анастасія.

Марія помітила кілька висновків з проглянутих заявок, наприклад, що не всі організації виділяють грантування як різновид фандрейзингу, хоча це одна з його форм. Або те, що напрямки діяльності ОГС часто залежать від донора і тих програм, які він пропонує, а насправді це фонди та ГО мали б задавати тон.

«Зараз теж є така тенденція, що дуже багато молодих організацій намагаються “гасити пожежі”, тобто займатися дуже багатьма напрямками одночасно», — зауважує Марія. 

Дуже показово, що багато організацій навіть не намагалися заповнити заявку, хтось казав, що не заповнить, але дякує, що показали, що таке існує, розповідає Анастасія:

«Думаю, це через те, що немає розуміння в багатьох, що таке due diligence: чого хочуть донори і чому. Наприклад, бачать питання про політику запобігання сексуальним домаганням, як вимогу донорів, і питають, для чого їм це, якщо ніхто нікого не домагається. Тож сформованого бачення немає», — каже Анастасія.

Що кажуть учасники пілоту

Варвара Тертична, CEO фонду Starenki, називає цю форму помірно-важкою для заповнення, адже їхня організація вже проходила подібні due diligence:

«Думаю, складно було особливо для тих, хто ніколи не проходив цей етап. Ми просто бачили дуже важкі й великі перевірки, тому для нас це не було шоком», — ділиться Варвара.

Якраз перед участю в пілоті, фонд проходив іншу перевірку від великого донора, тому встигли зробити «домашню роботу», каже Варвара: 

«Ми собі вже написали план, що нам треба, які процедури і ми його виконуємо. Дані уже відрізняються у кращу сторону, ніж на момент заповнення форми на пілот».

Представниця фонду вірить, що майбутня платформа допоможе їм стати ще більш видимими у секторі:

«Я особисто дуже підтримую саму ідею платформи. Я розумію наскільки важлива ця стандартизація і сприятливе середовище для проходження due diligence».

 ГО «Дівчата» теж були готові пройти форму, адже уже були ознайомлені зі схожими перевірками від донорів.

Дарина Івченко, менеджерка з адвокації та партнерств  ГО «Дівчата», розповідає, що саме безпека даних для них була основним викликом. Адже дрібні технічні помилки можна виправити (можливість прикріпити кілька файлів замість одного чи обмеження кількості знаків для відповідей). 

ГО «Дівчата» працює по всій країні, у них команда з-понад 300 людей, і мають досвід великих перевірок, тож вирішили підтримати дружню організацію і з радістю долучилися до пілоту, розповідає Дарина. 

Каже, що було зручно заповнювати, бо запитання були розділені на окремі блоки — по комунікаціях, HR-процесах чи фінансах.

«Добре, що зараз є такий документ збережений з усіма відповідями, до якого я можу повертатися в разі заповнення нових due diligence, бо тут уже є відповіді. Блок з комунікаціями не дуже часто виводиться на належну перевірку, а тут він був. Ще мені сподобалось питання: “Назвіть до трьох прикладів висвітлення діяльності вашої організації в засобах масової інформації”. Це круто, бо це теж про видимість», — ділиться Дарина.

Ця форма допомогла підсвітити сильні сторони ГО, каже Дарина:

«У нас добре налагоджена робота. І навіть, якщо у нас нема прописаної якоїсь політики, цей процес все одно є, хоч і не задокументований».

ГО очікує на майбутню платформу:

«Ця верифікація — це ще одна річ, яку важливо показувати донорам, щоб довести, що в нас є такі ініціативи в Україні, які у нас круті ОГС. І це про видимість — донори будуть бачити і нашу ГО на платформі, можуть зацікавитися. А ще це про ком’юніті, бо там буде багато різних організацій», — розповідає Дарина.

Пілот системи верифікації допоміг підсвітити важливе і для організаторів платформи, і для організацій, що погодилися взяти участь. Це хороший початок, щоб ще краще налагодити систему і зробити українські ОГС видимими і згуртованими.

_{*прев'ю зображення згенероване за допомогою ШІ.}