Врятуйте хоча б одне життя: як працює благодійний фонд Happy Paw

Як отримати допомогу від Happy Paw?

Наразі благодійний фонд Happy Paw опікується 81-ма зареєстрованими зоозахисними організаціями (притулками) по всій Україні. Однак, коли з’являється можливість залучити міжнародну гуманітарну допомогу, ця кількість зростає до 1003  — зокрема, завдяки спрощеним процедурам надання допомоги.

Як пояснює Анастасія Аболешева, Happy Paw працює виключно з офіційно зареєстрованими організаціями, які мають усі необхідні документи. Це гарантує ефективність та прозорість роботи. А притулки, які претендують на підтримку, проходять декілька етапів перевірки — від юридичного аудиту до огляду умов утримання тварин.

«Багато людей цього не розуміють і кажуть: ви ж благодійний фонд, як ви не можете просто дати нам 10 мішків корму? А ми не можемо без документів навіть зробити акт передачі, бо працюємо тільки із зареєстрованими організаціями. Також ми не можемо, наприклад, допомогти зоопарку або ветклініці, навіть якщо вони утримують 100 безпритульних тварин. Тому що вони прибуткові організації. І ми, як благодійний фонд, не можемо їм допомагати».

Після завершення юридичної перевірки менеджер Happy Paw обов’язково проводить відеозустріч із представниками притулку, аби оцінити умови утримання тварин. Ще одна ключова вимога — притулок повинен обов’язково стерилізувати всіх тварин і працювати над тим, щоб знайти їм нові домівки. 

«Якщо притулки не роблять ні те, ні інше — це просто негуманно і кількість тварин у них постійно збільшуватиметься. А основна ціль притулків  — бути тимчасовим простором, де тварина перебуває до того, як її прилаштують у родину».

Після підписання договору підопічні притулки щомісяця надсилають до Happy Paw актуальну інформацію про свої потреби. Це можуть бути запити на стерилізацію, вакцинацію, ремонт вольєрів, закупівлю корму чи господарських товарів. Завдяки цим даним фонд може планувати свою діяльність та ефективно розподіляти свої ресурси.

Чим допомагає Happy Paw?

Один з перших проєктів фонду — це годування тварин. З цим Happy Paw допомагають, як міжнародні партнери, так і українські благодійники.

«Це супербазова потреба, яка, на жаль, є у всіх притулках, бо всі тваринки хочуть їсти.  Наш партнер Purina з Європи надсилає нам вантажівки з гуманітарною допомогою, яку ми розподіляємо по українських притулках».

Ще один важливий напрям — проєкт «Опіка». Простими словами, це підписка на допомогу тварині з притулку, яка потребує турботи. Людина заходить на сайт Happy Paw, обирає улюбленця і щомісяця перераховує кошти на його утримання. Таким чином вона стає для цієї тварини опікуном — навіть на відстані.

 «Ми тримаємо зв'язок з опікунами, надсилаємо їм фотографії, звіти, зберігаючи таким чином особистий зв'язок між твариною і людиною. Тут є своєрідна емоційна складова, а також людина точно знає, на що витратили її кошти».

Однак, Анастасія зауважує, що часто притулки, які мають регулярні поставки їжі, набирають ще більшу кількість тварин, а наявних не прилаштовують. Таким чином потреби лише збільшуються.

Забезпечення тварин належними умовами проживання — ще один важливий напрям роботи Happy Paw. Анастасія розповідає, найчастіше притулки розташовують у старих ангарах або складських приміщеннях десь на краю населеного пункту.

«Де знайшли простір, там і розмістили тварин. Тому ми проводимо закупівлю будок, карантинних боксів, засобів для знезараження приміщень, а також різноманітне господарське приладдя».

А одним із найстаріших ініціатив Happy Paw є проєкт «Біоетика», спрямований на формування гуманного ставлення до тварин у дітей. 

«Ми зрозуміли, що проблему безпритульних тварин не вирішити без зміни свідомості людей. Адже 80% тварин на вулицях були колись домашніми. Змінити свідомість дорослих важко, бо у них уже є сталі патерни поведінки. Тому фонд вирішив працювати з дітьми за допомогою освітніх програм. У нас навіть була група з понад 20 лекторів, які самостійно ходили школами Києва, їздили в регіони, і навчали педагогів, як розповідати дітям про поводження з тваринами. Розповідали, чому тварини опиняються на вулицях, чому існують притулки, як правильно і безпечно допомагати. Ми розробили методички, затвердили їх у МОН, а також маємо базу матеріалів, якими вчителі можуть користуватись безкоштовно».

Старих собак та чорних котів не хочуть забирати з притулків

«Прилаштування тварин — це головна мета всієї нашої роботи. Наше завдання — мотивувати притулки прилаштовувати тварин у родини. Якщо ви цього не робите, то це шлях в нікуди. Наш сайт — це платформа, де будь-хто може розмістити тварину на прилаштування і ми маємо багато позитивних історій».

Анастасія розповідає, що найчастіше з притулків у сім’ї забирають саме цуценят. Проте у Happy Paw переконані: дорослі собаки теж заслуговують на другий шанс. Саме тому фонд організовував інформаційні кампанії щодо важливості адопції тварин, які вже давно живуть у притулках.

Дорослі собаки мають сформований характер і звички, тому їх легше зрозуміти. А волонтери, які піклуються про них щодня, можуть розповісти майбутнім власникам про вподобання тварини, допомогти з адаптацією та знайти до неї підхід. 

«Зазвичай, якщо тварині більше двох років, то  80-90%, що вона залишиться на все життя у притулку. Чим більша, старіша, хвора тварина, чим більше ресурсів або роботи з кінологом вона потребує, тим менше шансів у неї знайти родину».

Натомість, часто люди шукають у притулках породистих собак. 

«Люди часто питають за мальтіпу. Які мальтіпу в притулках? Це смішно. Якщо говорити про породи, то напевно у кожному притулку є хаскі. Був період, коли вони були дуже популярні. Але ці собаки потребують певних умов утримання, а також свій характер та поведінку. Тому люди купують їх, а потім віддають, бо не справляються». 

Котів прилаштувати трохи легше, чим собак, адже вони потребують менше ресурсів для утримання. Особливо, якщо це молода та здорова тварина.

«Цікаво, що не дуже хочуть забирати чорних котів, бо про них ходять різні міфи».

Анастасія розповідає, що у цьому році Happy Paw започаткували дні адопції у невеликих притулках. Люди можуть завітати у гості, познайомитись із тваринами і, за можливості, чимось їм допомогти.

«У  невеличких містах це доволі непогано працює, бо ми намагаємося залучати до роботи медіа і, загалом, більше людей дізнаються про те, що в їхньому місті, виявляється, є притулок і ти можеш просто приїхати і побачити, як там все працює».

Метч людини і тварини

У команді Happy Paw працює близько 20-ти людей. Серед них — адміністративно-фінансова служба, керівництво фонду, фінансова директорка та бухгалтери, а також команда комунікаційників, дизайнерів, керівників проєктів і менеджерів.

Особливу увагу приділяють залученню фінансування: цим займаються дві людини — одна відповідає за співпрацю з іноземними донорами, інша — з українськими.

«Якщо говорити у відсотках, наше фінансування розподіляється так: 64% надходить від юридичних осіб, 22% — від грантів, 14% — від фізичних осіб. Крім того, важливо враховувати міжнародну гуманітарну допомогу. Наприклад, у нас є постійний донор — компанія Purina, яка підтримує фонд вже 6 років».

Після повномасштабного вторгнення пріоритети донорів змінились, адже люди почали більше допомагати армії. 

«Складність нашої роботи полягає у тому, що серед українського бізнесу важко знайти тих, хто зараз буде  підтримувати тварин, бо вони допомагають армії. І це правильно, тому що якщо у нас не буде сильної армії, то не буде ні тварин, ні притулків, нічого. Тому ми намагаємося йти за допомогою до тих організацій, які працюють саме з тваринами».

Наразі організація потребує постійної підтримки, і не лише фінансової. Ви можете допомогти інформаційно — поширити публікацію про тварину, яка шукає дім, залишити коментар або поставити лайк. Анастасія називає це «зробити метч людини і тварини». Також можна стати фінансовим опікуном конкретної тварини з притулку, якщо наразі немає змоги забрати її додому.

«Ви можете покращити культуру поводження з тваринами навколо себе, адже точно знаєте людей, які потребують в цьому плані допомоги. Це може бути ваша бабуся, яка годує собачку кісками або тримає її на метровому ланцюгу. Адже змінюючи свідомість однієї людини, це працює на загальне благо. І, як мінімум, кільком тваринам у вашому оточенні стане краще жити».

Також Анастасія додає, що врятувати хоча б одне життя – це вже величезна допомога.

«Найкраще, як ви можете допомогти нам і загалом всім притулкам та безпритульним тваринам — це врятувати хоч одне життя. Неважливо, звідки воно буде: евакуйоване з Вовчанська чи забране із Рейтарської вулиці в Києві. Забираючи тварину додому, ви не просто рятуєте одне життя, але і знижуєте навантаженість на фонди, волонтерів і притулки по всій Україні. Тому одне врятоване життя – це дуже і дуже велика допомога».

Також ви можете прочитати історію громадської організації Майстерня Мрії, яка допомагає молоді із психічними порушеннями.

_{Усі фото надав благодійний фонд Happy Paw.}