Як працює адвокація в Україні. Кейс Stabilization Support Services

На прикладі організації Stabilization Support Services пояснюємо, як і над чим працює адвокація в українському неприбутковому секторі, що у цій сфері найскладніше і яких результатів можна досягти. 

Неурядові організації, які займаються адвокацією, мають поважну місію — доносити інтереси суспільства до тих, хто ухвалює рішення. В українському третьому секторі адвокація стала інструментом впливу на політику, закони та державні рішення заради спільного блага. Проте ця сфера не обмежується зібраннями або комунікаційними кампаніями, хоча і вони мають свій вплив. Натомість це доказова робота з фактами, аналітикою, даними, статистикою, пропозиція рішень і діалог, а не звинувачення. 

НУО допомагають державі бачити сліпі зони та ухвалювати дієві рішення, де ключове слово «допомагають». Особливо це важливо в Україні, яка переживає одночасно війну та блекаути, реформи та трансформацію державного управління. Головні бенефіціари адвокації — громадяни, які отримують справедливіші закони та рівне ставлення до себе. 

Індикатор адвокації серед українських НУО піднявся у 2024 році, згідно з дослідженням Ukrainian Center for Independent Political Research (UCIPR). Попри воєнний стан та складну ситуацію на місцевому рівні, громадські організації продовжували впливати на ухвалення рішень, брали участь у процесах євроінтеграції та сприяли просуванню демократичних змін. «Сектор громадянського суспільства став спроможнішим та наполегливішим у спілкуванні з владою», — йдеться у дослідженні.  

В Україні адвокатують наступні неурядові організації: Stabilization Support Services, Центр громадянських свобод, Центр демократії та верховенства права, Центр протидії корупції, Реанімаційний пакет реформ, Український жіночий фонд, ZMINA, Transparency International Ukraine, Лабораторія законодавчих ініціатив і багато інших. Вони охоплюють різні сфери: права людини, антикорупцію, захист ВПО, охорону здоров’я, екологію тощо. 

Досвід Stabilization Support Services

Однією з найперших українських організацій, які стали займатися адвокацією інтересів суспільства, є Stabilization Support Services. Ще у 2015 році ініціативна група заручилася підтримкою канадських партнерів і надавала гуманітарну допомогу цивільним. За 10 років трансформувалася у незалежну українську НУО, яка допомагає ВПО та іншим вразливим категоріям почуватися «своїми» у суспільстві та отримувати підтримку від держави. Це робота з аналітичними документами та політичними рекомендаціями, зміцнення інституцій соціального захисту, гуманітарна і правова допомога, а також постійна комунікація з державними органами та міжнародними партнерами. 

Основний фокус організації — інтеграція переселенців. За даними Міністерства соціальної політики, на жовтень 2025 року в Україні зареєстровано понад 4,5 млн ВПО. 

«Після початку війни у 2014 році в Україні з різних причин сформувалося законодавство, яке є дискримінаційним щодо переселенців. До цих людей у суспільстві ставилися як до нижчого класу. Мене це шокувало та обурило. У переселенців спочатку забрали право голосу на місцевих виборах, потім ускладнили для них процедури доступу до дитячих садочків, реєстрацій бізнесу, пенсійних виплат тощо, а також позбавили відчуття, що вони повноправні громадяни України, якими вони взагалі-то є», — розповідає директорка Stabilization Support Services Ольга Іванова. 

Задача стояла чітко — допомогти ВПО після внутрішнього переміщення почуватися «як вдома» на новому місці. І це саме адвокаційний виклик. Ситуацію вартувало виправляти не через критику, а юридичними напрацюваннями, конкретними пропозиціями, проєктами нормативно-правових актів. Через діалог з державою.

«Це дозволяє діяти на системному рівні. Коли закінчаться гуманітарна допомога, сили волонтерів, ентузіазм закордонних партнерів, ще більше навантаження звалиться на державні інституції. Їх важливо підтримати зараз і створити механізм, який працюватиме на ще критичніших етапах», — додає Ольга Іванова. 

У Stabilization Support Services наголошують — ВПО можна стати через багато причин: внаслідок техногенних і екологічних катастроф, воєн, конфліктів, тероризму тощо. І ніхто від цього не застрахований. Тому справедливо, якщо люди в подібних кризах не тільки отримають адекватне і чесне ставлення, а й можливість почати нове життя без перепон і з підтримкою з боку влади.

Серед змін, ініційованих фондом за останні роки, — затвердження Примірного положення про Раду ВПО, розширення списку категорій дітей, які мають право на статус постраждалих від воєнних дій та збройних конфліктів, удосконалення надання допомоги на проживання переселенцям, розробка проєктів державних стратегій у сфері забезпечення їхніх прав тощо. 

Рада з питань ВПО

Серед результатів Stabilization Support Services — Примірне положення про Раду з питань ВПО. Це консультативно-дорадчий орган при місцевій владі, який представляє інтереси переселенців. До 2022 року ці інституції не розвивали. А з початком повномасштабного вторгнення Ради ВПО стали для місцевої влади каналом комунікації, отримання відгуків та пропозицій, партнером у реалізації інтеграційних програм.

«Створення рад за різними моделями призводило до нерівності в переселенських правах і можливостях. Потрібно було уніфікувати підходи та визначити чітку правову рамку для функціонування Рад ВПО», — розповідає радниця з питань розвитку Рад ВПО Stabilization Support Services Оксана Савицька. 

Фонд підготував аналітичні й концептуальні пропозиції. Документ регулює роботу Рад, визначає склад і завдання, рекомендує державним (військовим) адміністраціям і органам місцевого самоврядування створювати їх для інтеграції переселенців у нові громади. Проєкт став основою для схваленого урядом документа. Нині в країні створено понад 800 Рад ВПО, за даними Stabilization Support Services. 

Зміни щодо виплат ВПО незалежно від фактичного місця проживання

Завдяки зусиллям фонду Stabilization Support Services та низки інших НУО, уряд визначив єдиний механізм виплати пенсій і страхових людям, які:

- тимчасово живуть за кордоном;

- перебувають на тимчасово окупованих територіях (ТОТ); 

- виїхали з ТОТ і живуть на підконтрольній Україні території.

«Постанова КМУ № 299 скасувала багаторічні дискримінаційні норми. Раніше внутрішньо переміщені люди могли отримувати пенсію лише в Ощадбанку, тільки після отримання довідки ВПО чи письмової відмови від неї. Це мало низку негативних наслідків», — пояснює Оксана Савицька.

Новий механізм забезпечує рівні права. Постанова усуває дискримінаційні правила та передбачає більшу гнучкість в ідентифікації для всіх громадян України, незалежно від місця їхнього проживання. 

Поради змін заради

Директорка Stabilization Support Services Ольга Іванова визнає, що адвокація — непроста місія, але напрочуд важлива. Тому вивела для себе правила, якими радить користуватися й іншим неурядовим організаціям: 

1.Шукати докази, дані та аналітику, щоб підтвердити системність проблеми. 

«Потрібно говорити з різними експертами та зібрати кейс проблеми, щоб зрозуміти, що не працює, на якому рівні, де мають бути точки докладання зусиль. Ця статистика доведе, що проблема дійсно є», — додає пані Ольга.  

2. Обирати союзників на шляху. Stabilization Support Services має партнерів, які підсилюють організацію в різних напрямках. 

3. Адаптувати меседжі під цільову аудиторію. Адвокаційні кампанії — це про комунікацію, і варто розуміти, хто і через які канали її побачить. Наприклад, якщо це флешмоб у соцмережах, то ЦА, ймовірно, молодь. В такому разі ще на етапі розробки кампанії варто поговорити з молодими хлопцями та дівчатами, щоб отримати попередній фідбек. 

4. Спілкуватися та співпрацювати з колегами.

 «Раніше в Україні було лише кілька організацій, які займаються адвокацією. А за роки напрацьовано вже багато успішного досвіду. Завжди можна ним поділитися і подумати над спільними можливостями», — каже Ольга Іванова. 

5. Залучати профільних експертів, людей, які дотичні до теми. Це може бути як юрист, який багато років аналізував законодавство щодо паліативної допомоги, так і мати дитини, яка такої потребує. 

6. Шукати нестандартні шляхи комунікації. Проте пам’ятати, що креатив — це робота на громадськість, а основним важелем є діалог з юристами. 

«Рейви-протести, настільні ігри, інтерактиви — це гарне підкріплення. Проте якщо юрист неправильно оцінить ситуацію, ви просто згаєте час», — додає пані Ольга. 

Також читайте: Держава та НУО: партнерство, а не боротьба.

Фото –  Stabilization Support Services.