Міжнародний фандрейзинг для українських НУО: як залучати підтримку та донорів за кордоном

Чому міжнародний фандрейзинг стає необхідністю

Експерт з фандрейзингу, менеджер напрямку Razom Сильніші, Razom for Ukraine Андрій Німкович зазначив, що наразі фандрейзинг за кордоном особливо актуальний для українських НУО і організації всі частіше звертаються за допомогою до міжнародних партнерів. 

Якщо до повномасштабного вторгнення організації працювали здебільшого локально, отримуючи допомогу від місцевих донорів, то згодом ситуація кардинально змінилась. 

Також зменшилась кількість офіційної міжнародної допомоги, яку отримує Україна. Згідно із звітами Organisation for Economic Co-operation and Development (OECD), у 2023 році Україна отримала 20 мільярдів доларів, а у 2024-му ця сума скоротилась до 15,5 мільярдів. Тому українським НУО все частіше доводиться залучати міжнародні партнерства.

Андрій Німкович додає, що наразі 70% українських організацій працюють із міжнародними партнерами через діаспори США, Канади, Німеччини, Польщі та Бельгії. Вони виходять на міжнародний ринок через створення проєктів та партнерських мереж. Для прикладу: більше 200 українських проєктів розміщені на платформі Global Giving, що дозволяє організаціям масштабувати свої ініціативи.

Також експерт наголошує на різниці між поняттями “фандрейзинг за кордоном” та “міжнародний фандрейзинг”:

• Фандрейзинг за кордоном – це географічна орієнтація: залучення коштів через події, онлайн-кампанії, звернення до діаспори чи іноземного бізнесу;
• Міжнародний фандрейзинг – стратегічний підхід: побудова довіри, звітності та відносин із донорами згідно з міжнародними стандартами. Це системна складова організаційної стратегії.

Нові формати залучення міжнародних ресурсів

Аби привернути міжнародну увагу до себе або до своєї ініціативи, українським організаціям доводиться креативити та шукати все нові підходи. 

Так директор благодійного фонду «Гуркіт» Владислав Самойленко розповідає про те, як його команді вдалось провести закордоном  благодійний забіг «Біжу за тих, хто в берцях», аби зібрати кошти для українських військових.

Спочатку ініціативу проводили в українських містах, однак згодом вона вийшла на міжнародний рівень: забіги відбулись одночасно в 10 містах Європи та Мексики. У підсумку до події долучились понад 900 учасників, що допомогло зібрати 18 тисяч євро.

“Ми розуміли, що це буде непросто. Тому спочатку сформували концепт міні-забігів, визначили мету, підготували гайд та комунікаційну стратегію”, – розповідає про роботу Владислав.

Фонд шукав міжнародних партнерів та донорів за допомогою публічних закликів,  анонсів у соцмережах, просили міжнародні організації поширити інформацію про їхній проєкт, а також шукали закордонні спільноти бігунів та мілітарі волонтерів.

Владислав розповідає, що під час налагодження контактів важливу роль зіграли зрозумілий та чіткий план, прозора робота та місцеві люди, які вирішили допомогти з організацією. Також відзначає, що дуже допомогла ідея із винагородженням персональними сувенірами та фандрейзингова платформа Whydonate.

«Головне – спростити завдання для локальних партнерів та максимально супроводжувати їх у процесі», – підсумовує Владислав Самойленко.

Ще один метод збору коштів за кордоном – краудфандинг на глобальних платформах.

«Краудфандингова платформа — це не місце, куди будуть автоматично приходити гроші від донора. Це майданчик, де донори можуть переглянути, обрати та задонатити на проєкти, в які вірять. І тоді основна перевага цієї платформи — це знак довіри для донора, який вперше чує про організацію», — зазначає Андрій Німкович.

Фандрейзерка благодійного фонду «Happy paw», який допомагає безпритульним тваринам, Інна Лозінська розповіла, що фандрейзити кошти за кордоном їм допомагає онлайн платформа Global Giving. Наразі їхні проєкти на платформі назбирали вже понад 20 мільйонів гривень.

Інна розповіла, чому «Happy paw» вибрали саме Global Giving:

• низький поріг входу: для того, щоб там зареєструватись організації не потрібно мати великий бюджет або десятирічний досвід роботи;
• простий та  зрозумілий інтерфейс;
• платформа орієнтована на підтримку нових фондів. Зважаючи на те, що в Україні зараз створюються багато нових НУО, вони вже можуть тут реєструватись.

Також фандрейзерка додає, що на платформі можна зареєструвати одразу декілька проєктів організації і цього не потрібно боятись. Адже це створено для того, аби кожен потенційний донор знайшов саме ту ініціативу, яка його найбільше відгукнеться. Для прикладу, «Happy paw» наразі мають 3 різних краудфандингових зборів на Global Giving.

Помилки, які фонд допустив під час роботи з платформою:

• Ігнорування matching програм та волонтерського фандрейзингу. Це – інструменти, які дарує сама платформа. Наприклад, коли протягом деякого часу платформа подвоює ваші донати. А волонтерський фандрейзинг – це аналог дружніх банок, коли люди можуть долучатись до вашого збору;
• Нерозуміння того, скільки ресурсів необхідно для успішного ведення проєктів на Global Giving;
• Відсутність чіткого плану комунікацій.

Які ресурси потрібно мати перед тим, як зареєструватись на Global Giving:

• координатор зі знанням англійської мови;
• підтримка зі сторони smm або піару;
• якісні фото та відео матеріали;
• бюджет на просування у соцмережах;
• прозора фінансова звітність;
• наявний календар комунікацій;
• можливість отримання регулярних матеріалів від кінцевих бенефіціарів.

«Головне – концепт, прозорість і дотримання домовленостей», – підсумовує Інна Лозінська.

Успішні партнерства з міжнародними корпораціями та фондами

Директора з розвитку благодійного фонду “СпівДія” Анна Білошапка поділилась історією, як їхній фандрейзинг за кордоном переріс у міжнародний. А основна причина – висока конкуренція за увагу донора в Україні.

Важливим для команди стало розуміння того, що швидке закриття задач – це не фандрейзинг. Для цього потрібні час та стратегія.

Справжнім успіхом для організації стала співпраця з польським фондом  Deloitte Poland Foundation. Протягом трьох років співпраці  “СпівДія” отримала понад 450 тисяч євро. На відміну від краудфандингових платформ, цей фонд не підтримує окремий проєкт чи ініціативу, а всю організацію.

Поради щодо співпраці з Deloitte Poland Foundation від Анни Білошапки:

• Стукайте до партнерів. Зробіть перший крок до співпраці: це може бути знайомство або лист-запрошення до співпраці;
• Будуйте комунікацію чіткою, прозорою та зрозумілою для партнерів;
• Розвивайте різноманітність проєктів та ретельно вивчайте партнерів, щоб створити ідеальний метч для співпраці.

Анна зазначає, що сталий фандрейзинг – це завжди про міцні відносини. І радить інвестувати свої ресурси у розбудову відносин з партнерами.

А також наводить приклад, що коли команда фонду зрозуміла, що найбільший ринок їхніх партнерів знаходиться у США, вирішили поїхати туди. Це допомогло не лише розбудувати нові партнерства, але і підсилити вже наявні.

«Тому час, витрачений на особисті зустрічі, приносить довгострокові результати у розвитку партнерств. А енергія команди та живий контакт з донором створюють сильну основу для майбутніх спільних проєктів. Якщо ви тільки починаєте шукати підтримку за кордоном, то пишіть першими, не чекайте запрошення. Навіть без бюджету шукайте формати участі та інвестуйте у відносини», – радить Анна.

 Поради для НУО, які виходять на міжнародний рівень:

• Будуйте стратегію, а не тільки разові збори;
• Використовуйте діаспорні канали;
• Креативте з форматами;
• Робіть чіткий план і гайд для партнерів;
• Використовуйте глобальні платформи (Global Giving, Whydonate);
• Не ігноруйте інструменти платформ;
• Готуйте ресурси наперед;
• Вивчайте партнерів і шукайте ідеальний метч;
• Інвестуйте в особисті відносини;

• Не чекайте запрошення – стукайте першими.

   

Також ми писали про комунікації для фандрейзингу: лайфхаки та методи, що допоможуть залучати донати.