Податкові пільги за донати: досвід України та світова практика

Досвід, який Україна переживає зараз, є доказом — разом люди можуть робити фантастичні речі, зокрема, три роки спільними зусиллями протистояти Росії. Поки військові боронять наші терени на фронті, цивільні відкривають благодійні організації, волонтерять, проводять адвокаційні кампанії за кордоном і розвивають культуру донатів. Банки відкриваються, підписки на системні пожертви оформлюються, звички донатити фіксований відсоток від зарплатні впроваджуються, а великі збори закриваються за кілька днів. 

Згадаємо лишень, як Сергій Притула на свій день народження у 2022 році разом з блогером Ігорем Лаченковим оголосив — треба зібрати на три байрактари за тиждень. В результаті зібрали за 3 дні аж на 4 такі безпілотники, але і це не все. Турецька компанія виробник БПЛА Baykar була вражена солідарністю українців і просто подарувала трійко байрактарів фонду. Натомість гроші попросила спрямувати на боротьбу нашого народу — на них купили супутник для кращого планування операцій ЗСУ. 

У 2022 році українці зібрали рекордну суму донатів на три найбільші фонди: United 24, «Повернись живим» та Фонд Притули. Сума становила 34,38 млрд грн. У 2023 році майже вдвічі менше — 18,75 млрд грн. За даними Bloomberg на листопад 2024-го, торік кількість пожертв значно зменшилася. То й же Фонд Притули зазначає:

 «Щоб зібрати ту саму суму пожертв, нам доведеться працювати втричі більше, ніж у попередні роки». На «Повернись живим» стали донатити на 15% менше, пожертви на організацію Reactive Post скоротилися на понад 40%, а на «Армія SOS» — вдесятеро. 

Опитування Центру Разумкова та фонду «Демократичні ініціативи» показало — більша частина українців продовжує донатити на армію, проте понад третина скоротила свої перекази порівняно з минулим роком. 

На це є декілька причин. Першочергово, ми дуже втомилися або навіть звикли до війни. Складні економічні умови та відключення світла подекуди змушували обирати — допомогти собі або іншим. Також прямий вплив на українську благодійність має перемога Дональда Трампа на виборах президента США. З одного боку, його погрози скоротити підтримку нашої боротьби (які він вже втілив в життя) все більше пригнічують. З іншого — обіцянки-цяцянки Трампа щодо швидкого припинення чинної війни дають хибну надію та демотивують людей продовжувати робити пожертви. 

Проте новообраний президент США може впливати на українців і по-іншому. Наприклад, одразу після публічної перепалки Зеленського і Трампа в Овальному кабінеті, співвласник Монобанку Олег Гороховський оголосив «збір на ядерку». За 10 годин українці задонатили 10 млн грн. При чому кошти жертвували благодійники з 61 країни світу.

Хто і як може отримати податкові пільги

Одним з ефективних рішень, щоб заохочувати громадян та підприємства підтримувати армію, благодійні організації та соціальні проєкти, є податкові пільги на донати. 

Простими словами, податкові пільги — це знижка від держави для платників податків, які донатять гроші на добрі справи. Таким чином можна повернути собі частину сплачених відсотків або зменшити їх на наступний рік. Цей важливий механізм працює як для окремих благодійників, так і для бізнесів, мотивуючи донатити. Для свідомих платників податків і громадян України, які розуміють цінність фінансової підтримки армії та третього сектору, це значне полегшення. 

Ще у 2015 році ухвалили зміни до Податкового кодексу — відтоді українські донори могли отримати до 4% податкової знижки від доходу за попередній рік. Якщо переказували пожертви організаціям громадянського суспільства. А з 2017 року корпоративні донори могли подати заявку на податкову знижку в сумі до 8% доходів за минулий рік, але в разі підтримки ГО, що займалися розвитком спорту. А зовсім нещодавно, 26 лютого, Рада ухвалила зміни до Податкового кодексу. Тепер підприємства (платники податку на прибуток) можуть спрямувати не 4% від прибутку, а цілих 8% на благодійність без додаткового податкового навантаження. За умови, що за минулий звітний рік понад 4% від цієї суми було перераховано на благодійність. 

30 грудня 2024 року президент України Володимир Зеленський ухвалив зміни до Податкового кодексу, які продовжують податкові та митні пільги для благодійних організацій. Зокрема, звільняються від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) кошти, зібрані волонтерами для благодійних фондів (якщо підтверджений факт їхньої передачі). Склади, які імпортуються для виробництва боєприпасів і снарядів, звільняються від митних платежів. НУО отримали можливість допомагати військовим та їхнім сім’ям, а їхні працівники — бонус до 5% від річного доходу, — при цьому не втрачаючи свій статус неприбутковості. В іншому випадку вони б прирівнювалися до бізнесу і залишилися б без пільг. 

Фізичні особи також можуть зменшити свій річний оподатковуваний дохід і повернути частину податку. Проте, звісно, є умови. 

1. Ви можете отримати знижку за доброчинність, якщо є найманим працівником.

2. Організація, якій ви переказуєте кошти, має відповідати вимогам пунктів 133.4 статті 133 Податкового Кодексу України. Серед них — НУО має бути офіційно зареєстрована як неприбуткова, тобто її доходи мають використовуватися відповідно до статутних документів, та входити до державного Реєстру неприбуткових організацій і установ. 

3. У вас має бути підтвердження ваших донатів. Це можуть бути квитанції, фіскальні чеки, договори тощо. В документах має бути інформація про платника та отримувача переказу. 

4. На суму податкової знижки є обмеження — ви можете отримати повернення до 16% від загального доходу за рік. Раніше вона становила всього максимум 4%, але збільшилася після введення воєнного стану. 

5. Для отримання повернення треба подати річну податкову декларація про майновий стан і доходи — до кінця наступного звітного року. Тобто, якщо хочете отримати знижку за 2024 рік, то є час до кінця 2025-го. Подається документ до територіального органу Державної податкової служби за місцем проживання. 

Сума знижки розраховується за системою. Спочатку з’ясовуємо, більше чи менше обмеження 16% від вашої зарплатні за благодійний донат. Уявімо, що ваша зарплата на місяць без податків — 30 000 грн (360 000 грн на рік), а 10% від неї ви вирішили донатити на добрі справи. Це 3000 грн на місяць, тоді за 2024 рік ви пожертвували 36 000 грн.

Рахуємо: 360 000 * 16% = 57 600 грн. Це більша сума, ніж ваш благодійний донат за 2024 рік. Тому далі рахуємо так: (заробітна плата за рік – благодійний внесок за рік) * 18% (ПДФО). Отриману суму віднімаємо від суми ПДФО.

(360 000 – 36 000) * 18% = 58 320 грн

64800 – 58 320 = 6480 грн — це ваша податкова знижка. 

А от якби ваш благодійний донат за рік в цьому випадку складав 72 000 грн, то він би був більшим, ніж обмеження 16% від вашої зарплатні (57 600 грн). Тоді розрахунок такий: (заробітна плата за рік – обмеження 16%) * 18% (ПДФО). Отриману суму віднімаємо від суми ПДФО. (360 000 – 57 600) * 18% = 54 432 грн. 64 800 – 54 432 = 10 368 ваша податкова знижка. 

Так, достатньо складно і в цьому треба розбиратися, тож бажано для таких цілей користуватися допомогою корпоративного або приватного бухгалтера.  

А от для фізичних осіб-підприємців (ФОПів) такі знижки на благодійність не передбачені, бо їхні доходи оподатковуються за іншими правилами. Якщо найманий працівник отримує зарплату після сплати податків і держава повертає йому частину з них, то ФОП навпаки. До того ж їхні благодійні пожертви фіксуються скоріше як витрати бізнесу, а не особисті. 

Юридичні особи, себто компанії, підприємства та бізнеси, також можуть скористатися пільгами, проте тут система ще складніша — треба враховувати специфіку кожного випадку. Наприклад, юридичні особи платники єдиного податку не мають знижки на благодійність. А от ті, що на загальній системі оподаткування, інша справа, проте теж є обмеження — до 4% від прибутку за минулий рік. Якщо сума більша, то різниця не дає податкових пільг. При тому «бонусна система» працює за тим же принципом, що і для фізичних осіб: задонатили, документи зберегли, декларацію подали. 

Світова практика та різні методи

Практика податків на благодійність достатньо поширена в усьому світі — через подібні знижки держави можуть підштовхувати громадян до донатів на сфери, які вважають важливим підтримувати та розвивати. 

У США податкове законодавство активно заохочує благодійність. Правила для того, щоб отримати знижку, такі ж: донатити на організації, які є в списку кваліфікованих, зберігати всі документи та квитанції, декларувати свої витрати через спеціальну форму. Проте і в цьому випадку є обмеження на повернення — 60% від валового доходу благодійника. Це стосується як індивідуальних платників, так і корпорацій. 

В європейських країнах є кілька підходів до податкових пільг на благодійність. Перший — можна зменшити суму доходу, який оподатковується, на суму пожертв. В такому випадку є обмеження на максимальне значення. Наприклад, в Італії дозволено вирахувати максимум 10% від річного доходу, в Німеччині — 20%, а в Чехії — 15%. 

Другий — коли податкову пільгу (в кожній країні визначається своїми обмеженнями) можна одразу відняти від суми податків за рік. Таким методом користуються в Португалії, Литві та Франції. Якщо говорити про нюанси, то у Франції, наприклад, податкова знижка — це 66% від суми ваших пожертв за рік. Але вона не має перевищувати 20% від вашого річного доходу. Проте якщо подивитися на цифри, то стає зрозуміло — такий підхід дійсно працює, адже «продати» таку системну благодійність просто. 

Припустимо, ви, парижанин з середньою заробітною платою, плануєте пожертвувати 100 євро благодійній організації, яка перевірена, з прозорою документацією, чистою репутацією та офіційно зареєстрована. На свою пожертву ви отримуєте знижку 66%, яку відшкодовує держава. Це означає, що ваш донат у розмірі 100 євро насправді обійдеться лише у 34 євро. Купівельна спроможність підвищується. На цьому етапі ви розумієте, що можете пожертвувати втричі більше — 300 євро та отримати назад 198 з них. Тобто фактично ви витратили майже ту ж суму, що і збиралися — 102 євро, — але благодійна організація отримала втричі більше допомоги. 

Іншим цікавим методом може похвалитися Польща, він називається tax allocation. Згідно з законодавством держави, платники податків можуть пожертвувати 1,5% свого податку за рік на благодійну справу або організацію на свій вибір. Так польська фундація Great Orchestra of Christmas Charity завдяки подібним донатам придбала апарату МРТ для дитячої меморіальної лікарні у Варшаві, закупила паліативне обладнання та автомобілі для всіх хоспісів у країні та додаткове обладнання для загальнодержавної програми ранньої діагностики раку у дітей. Також обладнала дві ортопедичні клініки апаратами, що дозволяють проводити складні операції з усунення серйозних кісткових дефектів у дітей та розтягування кісток, та багато іншого. І це без додаткових зусиль і витрат з боку громадян. 

Дещо відрізняється підхід скандинавських країн. Наприклад, у декларуванні, адже не донор, а благодійна організація має подавати документи про пожертву. У такому випадку благодійник надає свій ідентифікаційний номер, щоб можна було зареєструвати інформацію. У Фінляндії податкові знижки на благодійність не сильно розповсюджені. Тільки якщо людина жертвує на розвиток науки чи мистецтва у вибрані державні університети або дотичні фонди у межах Європейської економічної зони. Тоді фізичні особи або компанії, які задонатили від 850 до 500 000 євро на рік, можуть отримати податкову знижку. 

В Ісландії, щоб брати участь у «благодійній програмі лояльності», треба донатити на проєкти зі списку, затвердженого Управлінням внутрішніх доходів. До цього входять гуманітарні, культурні, освітні та наукові організації. Норвегія має ще більше вимог до отримувачів. Благодійні організації повинні бути схвалені податковою адміністрацією країни, діяти на національному рівні, а не бути просто регіональними, та, якщо це фонд, обов’язково отримувати державні гранти. У Швеції бенефіціари мають опікуватися соціальним забезпеченням або науковими дослідженнями, а мінімальна сума пожертви на рік від благодійника — 2000 крон (7675 грн).

У Великій Британії діє система Gift Aid, яка допомагає благодійним організаціям отримувати ще більше коштів без зайвих рухів. Технічно донор робить пожертву (наприклад, 100 фунтів), держава нараховує з податків отримувачу ще 25% (25 фунтів). Так благодійник додатково нічого не сплачує, просто підтверджує, що він платник податків у країні. Ба більше, немає мінімального розміру донату чи обмеження для пожертвувань в межах Gift Aid.

Нюанси та вигоди

Щоправда, якою б ефективною та дієвою не здавалася система податкових пільг на благодійність, є і негативні аспекти. Найочевидніший, це зниження надходжень у державний бюджет, який також страждає в умовах чинної російсько-української війни. Це може погано вплинути на фінансування соціальних, освітніх, медичних тощо програм. Також недоброчесні люди можуть таким чином уникати сплати податків і робити фіктивні благодійні внески — тоді організації-бенефіціари підробляють квитанції та дурять систему. А якщо пільги працюють так, як у нашій країні, коли донору повертають частину коштів, то часто це знижка саме для нього, а не додаткові кошти для благодійності. 

Проте, звичайно, поки система податкових пільг на благодійність має набагато більше переваг, ніж недоліків. За правильного підходу це спосіб для окремих громадян і держави в цілому полегшити навантаження на бюджет, але підтримати суспільно важливі ініціативи. До того ж зростає довіра до влади та розвивається культура системних донатів. Та й для бізнесу це більша мотивація підтримувати некомерційні організації, адже це не тільки морально правильно, а й фінансово обґрунтовано. 

Також вас може зацікавити стаття Благодійна діяльність в Україні: облік та оподаткування.

_{*прев'ю зображення згенероване за допомогою ШІ.}