Статті19 лют. 2025

Прозорість, як тренд у неприбутковому секторі: чому це важливо для українських НУО

Що таке прозорість для українських неприбуткових організацій? Можливість чітко показувати свою роботу, звітувати за кожну витрачену гривню, впевнено працювати з міжнародними партнерами — перелік можна продовжити. Але прозорість та відкритість справді стають трендом у секторі. Про це поговорили з Яриною Вишенською, засновницею агенції Nudge та співзасновницею благодійного фонду «Сильні»Максимом Зінчуком, керівником операційного департаменту фонду «Повернись живим», та Любов’ю Раїнчук, співзасновницею Philanthropy in Ukraine.

Що таке прозорість: комунікації, юридичні нюанси, звітність 

 

Діяльність НУО повинна бути прозорою та відкритою. І це не просто слова — адже саме у такому позиціюванні криється суть роботи громадського сектору. Така прозорість важлива для всіх сторін процесу: від команди самої ГО чи фонду до людей, які підтримують роботу організації та донорів, які фінансують певні програми. 

 

З початком повномасштабного вторгнення кількість НУО в Україні зросла, адже і потреби у підтримці українського суспільства зросли. Але останнім часом здається, що українці доволі обережні у підтримці фондів та ГО — і через підвищення цін, і через негативні досвіди з недобросовісними організаціями. Саме тому прозорість — це те, що може підвищити довіру до сектору. Це працює і на стороні донорів, тому й існують різноманітні перевірки та верифікації, аби убезпечити ресурси та знайти справді якісного партнера. Організації, які відкрито показують, як ведуть свою діяльність, заслуговують на довіру і доводять спроможність виконати проєкт вчасно та добре. Пропонуємо розібратися у тому, як сформувати таку прозору політику і які її найважливіші елементи.

 

Прозорі комунікації: як говорити про свою роботу 

 

Ярина Вишенська ще з 2017-го року працює з громадським сектором, заснувала агенцію Nudge, тож реалізувала багато проєктів, як фахівчиня з комунікацій та координаторка. А з 2022-го року Ярина ще й стала співзасновницею фонду «Сильні», що надає допомогу людям, які пережили сексуальне насилля.

 

«Повномасштабне вторгнення розширило погляд на те, що коїться в Україні, і наскільки велику роль у змінах виконують саме неурядові організації. Але і російські наративи про грантожерство й тому подібне досі залишаються доволі впливовими. У суспільства постійно з’являються сумніви. Тому громадський сектор дбає про прозорість не тільки тому, що вона мусить бути, а й тому — що це надійний тил та захист», — каже Ярина. 

 

Ярина Вишенська розповідає, що в її розумінні прозорість — це про прозору та якісну комунікацію. Адже іноді у НУО немає достатньої прозорості не через те, що є що приховувати, а тому, що незрозуміло, як доносити сенси аудиторії:

 

«Часто організація може мати чудові навички у роботі у своїй ніші. Наприклад, це ком’юніті юристів. Але вони можуть не мати достатнього бюджету, щоб найняти хорошого комунікаційника, чи ресурсу розібратися з комунікаціями. Бо це доволі виснажлива сфера».

 

Як зробити комунікацію прозорішою? Ярина радить обмірковувати, як аудиторія відреагує на допис чи статтю, адже підписники не завжди можуть знати про всі справи організації чи розумітися у специфічних термінах. Експертка також наголошує, що часто НУО висвітлюють у соцмережах свої конкретні проєкти, хоч діяльність може бути значно ширшою. Це створює багато непорозумінь, але вихід є — комплексний підхід. Це означає говорити про свою команду, цілі, поточні проєкти тощо. 

 

«Для того, щоби зрозуміти, чи ми комунікуємо прозоро та комплексно, треба іноді вдягати на себе маску такого собі 14-річного підлітка, який дивиться наш сайт і за першими 10 реченнями робить висновок хто ми. І якщо цей висновок хибний, значить ми недостатньо коректно висвітлили інші аспекти життя нашої організації», —  каже Ярина. 

 

Також експертка радить не применшувати своїх заслуг, розповідати аудиторії про те, як вдалося налагодити роботу чи вивчити щось нове, бо це показує професійність громадського сектору та збільшує довіру до нього.

 

 «Прозорість має бути системним явищем. Бо якщо ми це робимо завжди, то воно не є чимось ситуативним чи спричиненим ймовірністю гранту, скажімо. І з системності випливає бажання говорити про що ми, хто ми і як ми це робимо. Формуючи таким чином рівний діалог з нашою аудиторією. Бо якщо ми нічого не пояснюємо їй, то це вже підхід монологу», — ділиться Ярина.

 

Прозора звітність на прикладі фонду «Повернись живим»  

 

Про прозору звітність перед аудиторією може багато розповісти досвід фонду «Повернись живим», на сайті якого можна побачити на що витрачений кожен донат. Максим Зінчук, керівник операційного департаменту фонду, розповів про цю систему. 

 

«Прозорість у громадському секторі для мене — це коли організація виконує свою роботу прозоро та відповідно до її статуту. Звітує перед громадськістю і перед донорами. Тож, якщо діяльність відповідає статутній, цілі виконуються, а суспільство щось від цього отримує, тоді це прозора робота».

 

Для «Повернись живим» прозорість також полягає у тому, що Фонд використовує усі гроші, що надходять на військові цілі, лише на потреби сил оборони:

 

«Тож прозорість — це відкритість, це коли ти можеш відслідкувати свій донат і що було придбано за нього, кому передано. От весь цей шлях можна відстежити на сайті. Я вважаю, що це наша велика перевага».

 

І справді, на сайті БФ можна побачити кожну гривню з донейту, ведеться чітка статистика, доступна всім охочим. Усі закупівлі та передачі військовим підкріплені актами та звітними фото. Але така звітність — не одномоментна робота, Максим каже, що вони постійно вдосконалюють технічні можливості такого інструменту:

 

«Це постійний процес. Наче біг — ти не можеш зупинитися. Але ми це робимо не тому, що з кимось змагаємося, лише самі з собою — тобто наша звітність через місяць має бути ще крутіша й зручніша ніж сьогодні».

 

Чому донори бояться ризиків і як це впливає на фінансування українських НУО

 

Любов Раїнчук – одна зі співзасновниць та програмна директорка у Philanthropy in Ukraine. Вона стежить за тим, аби програми організації відповідали загальному стратегічному баченню. А також опікується комплексною перевіркою (верифікацією) організацій  на платформі. 

 

«Мені здається, що проблема з ризиками пов’язана не з тим, що донори бояться фінансувати програми, а з тим, що їм потрібно максимально убезпечити себе, адже вони відповідають за кошти, які передають в Україну, своєю репутацією, діяльністю тощо», — каже Любов Раїнчук.

 

Тож розмови про ризики не варто сприймати як образу, скоріше як можливість довести, що навіть у такі турбулентні часи прозорі організації можуть добре виконувати роботу і зменшувати недовіру до сектору.

 

Як верифікація допомагає підвищити довіру до організацій

 

Система верифікації організацій — це комплексна належна перевірка (або ж due diligence) та оцінювання організацій, які потрапляють на платформу від Philanthropy in Ukraine. Пом’якшення ризиків — якраз завдання системи верифікації, каже Любов:

 

«Основна проблема полягає не в самій верифікації, як явищі. Бо, коли ми реєструємося в “Дії”, ми теж проходимо певну верифікацію. Для нас вона проста, але за нею стоїть багато процесів. Проблема з верифікацією на рівні між грантодавцем і організацією, яка отримує це фінансування, полягає в тому, що ця система ресурснозатратна. І різна у всіх донорів».

 

Здається, що існує один набір рішень, які свідчать про прозорість організації, яка готова працювати з міжнародними партнерами. Але НУО повинні наче постійно доводити це заново, підкреслює Любов Раїнчук:

 

«Система, яка існує, недостатньо згрупована і зрозуміла для всіх. І часто не відповідає локальному контексту. Адже вимоги у Великій Британії, Штатах, Європі чи Африці — різні, бо існують у різних контекстах». 

 

Любов наголошує, що більшість організацій, які проводять свою верифікацію, не мають на меті відкинути організацію, а посприяти її розвитку, підтримати, вказати на певні зони росту тощо. Мета платформи схожа — проходження такої верифікації підсвічує те, чи є в організації практики довгострокового планування, яким чином приймаються рішення стосовно фінансів, які процедури по закупівлях існують тощо.

 

Така відкритість та готовність показати свої внутрішні процеси допомагає будувати довіру з партнерами, адже навіть якщо певні процеси поки лише на початковій стадії (оформлення політик тощо), то їх можна підтримати, головне, що НУО уже на цьому шляху. В цьому випадку потрібно розуміти, що рівень потенційних  ризиків може корелювати з сумою, яку грантодавець готовий надати партнеру в Україні.

 

Переваги структурованого підходу: мінімізація ризиків і економія часу

 

Проходячи процес верифікації, організація демонструє свою спроможність

відповідати стандартам звітності та прозорості. Яка це перевірка? Це загальна оцінка спроможності НУО — у неї чотирибальна шкала. 

 

До цього належить як фінансова сторона, так і операційна, наприклад. І навіть саме заповнення запитань уже дає змогу побачити певні прогалини у процесах і вдосконалити їх, побачити свої зони росту.

 

 Пройшовши верифікацію на платформі один раз, можна бути впевненими у своїх документах та внутрішніх процесах — це сильно полегшує проходження інших комплексних перевірок та підготовки до них.

Чому прозорість і верифікація — це шлях до сталого партнерства

 

Платформа уже працює: на ній можна реєструватися і проходити верифікацію. Для організацій додали зрозумілу інструкцію, яка проведе усіма етапами цього процесу.

 

«Зараз наша ціль — це працювати зі стороною партнерів, міжнародних організацій для того, щоб вони почали користуватися платформою», — ділиться Любов Раїнчук.

 

Любов зізнається, до гармонізації ще далеко і вона не станеться швидко, але процес розпочався і з обох сторін — як локальних організацій, так і донорів — є велика цікавість. І це хороший початок для сталих партнерств, адже коли процеси прозорі, а кроки назустріч — видимі, то довіра з’являється у обох.

 

«Немає єдиного прописаного кодексу прозорості, якого всі мають дотримуватися. Немає також єдиного правила, як мають проходити перевірки НУО, тому варіантів процедур безліч. Одних грантодавців цікавить, наприклад, дотримання політики убезпечення, інші донори роблять ставку на антикорупційні процеси, і це впливає на їхній відбір партнерів. У нашій системі верифікації на платформі ми намагались зібрати найчастіші запити та очікування від міжнародних організацій, щоб дати розуміння українським НУО, що на них чекає», — каже Любов.

 

Але саме прозорість — ключ до успішної діяльності, розбудови спроможностей та налагодження партнерських зв’язків. Для прикладу, якщо ви хочете зробити роботу вашої організації прозорішою, подайтесь на комплексну оцінку на нашій платформі PhilinUA. Адже верифікація — це довгострокова інвестиція у вашу ефективність. Це допоможе підвищити довіру партнерів та створити міцний фундамент для подальшої роботи.

 

 

 

 

прев'ю зображення згенероване за допомогою ШІ.

 

Авторка: Олеся Богдан

Читати ще
load knowledge-hub card img

Новини та анонси

2 хв

ГО «Philanthropy in Ukraine» шукає модератора...
load knowledge-hub card img

Статті

7 хв

Комунікації для фандрейзингу: лайфхаки та мет...

Розповідаємо про те, які лайфхаки роблять фандрейзинг успішним.

load knowledge-hub card img

Дослідження

45 хв

Очікування та виклики грантодавців в Україні