Освічені українці та українки – одна з умов для сталого розвитку країни. Водночас повномасштабна війна суттєво ускладнила доступ до якісних освітніх послуг, а ринок праці переживає трансформацію.  За умов, коли державний сектор стикається з великою кількістю викликів, освіта в Україні дедалі більше виходить за межі формальної системи.

Значною мірою саме громадський сектор формує екосистему практико-орієнтованої освіти, особливо, якщо йдеться про доступ до неї вразливих груп населення. Гнучкість, фокус на реальних потребах ринку праці і спрямованість на конкретні категорії людей дозволяють неурядовому сектору закривати суттєві прогалини.

На прикладі трьох неурядових організацій – «Платформа Єднання», Hello, Ukraine та «Епіпросвіта» –  розглянемо, як вони впливають на розвиток неформальної освіти, професійного навчання та перекваліфікації.

Освіта як нова опора для людей, травмованих війною: досвід «Платформи Єднання»

Громадська організація «Платформа Єднання» працює з 2014 року, зосереджуючи діяльність переважно на Харківщині. Повномасштабна війна зробила цю область регіоном з високою концентрацією людей, які потребують не лише гуманітарної підтримки, а й інструментів для економічної інтеграції.

Голова правління організації Ольга Аверіна зазначає: станом на кінець 2025 року лише до Харкова переїхали понад 200 тисяч внутрішньо-переміщених осіб. Більше того, станом на середину минулого року на Харківщині, за даними обласної військової адміністрації, зареєстрована понад 101 тисяча ветеранів. Усі ці люди потребують підтримки у працевлаштуванні та відновленні економічної спроможності.

Відповіддю на цей запит став освітній проєкт «Профдія: виробниче навчання та підтримка». Його ГО «Платформа Єднання» створила з метою професійної реінтеграції ветеранів, ВПО та мешканців звільнених територій, які залишилися без доходу. Ініціатива передбачає роботу інноваційного навчально-виробничого центру для здобуття цими категоріями населення навичок за шістьма спеціальностями.

Перед запуском навчальних програм команда консультувалася із роботодавцями регіону та службою зайнятості. Ініціативи реалізовують у співпраці з Харківським центром професійно-технічної освіти державної служби зайнятості, використовуючи власний навчально-виробничий центр та бази партнерів. Освітній процес поєднує технічну підготовку із модулями мікробізнесу та самозайнятості: навчають впевнено пройти співбесіду, написати резюме, скласти бізнес-план тощо.

«Іноді людині, щоб стартувати у новій професії, потрібна не лише освіта, а й, наприклад, допомога психолога чи HR-менеджера. Ми намагаємося підтримати на усіх етапах. З одного боку ці люди завдяки освоєнню нової професії отримують фінансову опору. З іншого – стають кваліфікованими кадрами для відновлення Харківщини і посилення її економічного потенціалу», – пояснює Ольга Аверіна.

Станом на кінець 2025 року на навчання зареєструвалися 135 людей. Майже 40 – уже завершили програму. Декілька десятків учасників знайшли нову роботу або ж перебувають у процесі працевлаштування. Четверо – наважилися на участь у програмі державних грантів за підтримки фасилітаторів «Платформи Єднання». Наразі триває набір у нові навчальні групи.

«Для прикладу, професію робітника цеху ПВХ у нас освоювали разом батько і син, які є ВПО. Батькові вже вдалося працевлаштуватися на завод відомої компанії, одного із лідерів виробництва металопластикових та алюмінієвих конструкцій», – розповідає Ольга Аверіна.

У межах іншого проєкту «Платформа Єднання» відкрила у Харкові три соціальні швейні майстерні на базі гуртожитків для ВПО. Такі майстерні – місце для соціалізації, навчання та забезпечення власних побутових потреб для людей, які евакуювалися із зон бойових дій.

«Зазвичай ці люди не знають міста. Для них більш комфортно навчатися там, де вони проживають. Тут вони зможуть не просто освоїти навички шиття, а й собі чи іншим ВПО полагодити одяг, поспілкуватися. Це більше про впевненість, про адаптацію, розуміння, що ти щось можеш. Ми помітили, що це дозволяє людині швидше покинути гуртожиток і перейти до самостійного проживання. У цих же гуртожитках, окрім майстерень, є кейс-менеджери, фасилітатори, які допомагають людям, наприклад, щодо таких питань, як фінансова грамотність, безпечна оренда житла тощо», – розповідає Ольга Аверіна.

Кар’єра в IT як інструмент інклюзії: навчання від фонду Hello, Ukraine

Благодійний фонд Hello, Ukraine – це волонтерське об’єднання української IT-спільноти. З-поміж інших своїх завдань, айтівці прагнуть створити в Україні інклюзивне IT-середовище, де кожна людина, незалежно від своїх фізичних можливостей чи соціального статусу, може розвиватися та реалізовуватися.
Для цього фонд ініціював освітній проєкт Hello, IT – онлайн-навчання для людей з інвалідністю, які прагнуть розпочати кар’єру в IT. Ініціативу реалізували у співпраці з організацією «Асоціація інклюзивної країни».

«Засновник фонду Hello, Ukraine Олег Мелешко, який є засновником та CEO ІТ-компанії Incode Group, запропонував експертизу в ІТ як форму благодійності. Тож, експертки з Incode Group, Марина Шнайдер та Світлана Ракова, і стали лекторками освітньої програми», – розповідає координаторка фонду Яна Мазепа.

Проєкт діяв протягом 5 місяців, запропонувавши учасникам чотири тематичні онлайн-лекції про входження в ІТ. Людям з інвалідністю розповідали, зокрема, як обрати свою спеціалізацію, які платформи допоможуть знайти вакансії в Україні та за кордоном, як створити якісне резюме, які методи забезпечення інклюзивності існують у професії тощо. Окрім серії онлайн-лекцій, провели індивідуальні консультації, а після цього розробили міні посібник із тематичним навчальним матеріалом.

Участь в освітній програмі взяли понад 100 людей з інвалідністю з різних регіонів України.

«У нас був учасник, який знайшов роботу у банку вже після першої онлайн-лекції. Ми, звісно, дуже раділи його результату і такому зворотному зв’язку. Для нас – це показник, що ми рухаємося у правильному напрямі», – каже Яна Мазепа.

«Mom, Work!»: нові можливості для мам, які виховують дітей з інвалідністю, від ГО «Епіпросвіта»

ГО «Епіпросвіта» була заснована в 2021 році Нією Нікель – мамою дитини із синдромом Ямуара. Це – генетична хвороба, діагностована всього у 35 людей в світі. Навчальна програма «Mom, Work!», яку організація розпочала півтора року тому, спрямована на підтримку мам, які виховують дітей з інвалідністю і прагнуть повернутися на ринок праці. Виникла вона, розповідає Нія Нікель, із практичного запиту бізнесу. Знайомий Нії – підприємець, що працює у сфері розмітки даних для штучного інтелекту – потребував нових працівників. Тоді і виникла ідея спробувати залучити мам дітей з інвалідністю.
 

Опублікований на сторінці у соцмережі запит на пошук працівниць менш ніж за добу зібрав майже 2 тисячі заявок.

«Це був момент усвідомлення: ці жінки хочуть і можуть працювати. Їм потрібні умови та підтримка», – розповідає Нія Нікель.

Проєкт «Mom, Work!» реалізували як комплексну програму, що поєднала навчання, індивідуальні кар’єрні консультації, психологічний супровід, менторську підтримку та взаємодію з роботодавцями. Навчальна програма складалася з шести основних лекцій – від роботи з кар’єрними страхами та обмежуючими переконаннями до підготовки резюме, пошуку роботи. Усі резюме учасниць аналізувала кар’єрна консультантка, а фінальним етапом ставали тестові співбесіди за участі потенційних роботодавців.

Опитування, проведене «Епіпросвітою» серед майже 600 учасниць навчальної програми, підтверджує, що більшість із них відзначають не лише потенційний або вже фактичний фінансовий ефект.

«Перше, що відзначали жінки: тепер вони можуть спілкуватися з кимось не лише про медичні чи побутові потреби своєї дитини. Тож, йдеться про відновлення соціальних зв’язків. Крім грошей, для цих жінок – це про відчуття власної значущості поза роллю мами дитини з інвалідністю», – каже керівниця «Епіпросвіти».

Результати проєкту демонструють його практичний вплив: із 600 учасниць приблизно третина уже успішно працевлаштувалася. Серед них, наприклад, – мама з Миколаївської області, колишня працівниця поліції, яка після навчання стала HR-консультанткою для ветеранів і колишніх силовиків. Або ж учасниця першого потоку, яка після тестової співбесіди отримала роботу в компанії «ЛУН» і паралельно працює у громадському секторі.

Окрім того, ГО «Епіпросвіта» та Українська Асоціація Менеджменту Кар’єри за підтримки фонду Nova Ukraine створили першу в Україні Енциклопедію віддалених професій. Ця ініціатива, розповідає Нія Нікель, з’явилася у відповідь на глобальні зміни на ринку праці. Пандемія COVID-19, а потім і повномасштабна війна спричинили перехід великої кількості професій на дистанційну форму роботи. Натомість, в Україні досі не вистачає структурованих, адаптованих для вразливих груп населення ресурсів, які б пояснювали, що таке віддалена робота, які є професії, які знання потрібно мати, скільки можна заробити і де навчитися. 

Окрім того, організація випускала  лайфстайл-журнал для мам дітей з інвалідністю.

«Це освітнє, але, так би мовити, неморалізаторське видання з тематичною інформацією для батьків та опікунів дітей з інвалідністю. Тут ми пояснювали, наприклад, про те, що таке кетодієта, які є стандарти реабілітації тощо. Зараз шукаємо фінансування для нових випусків», – розповідає Нія Нікель.

У 2026 році «Епіпросвіта» планує масштабувати ініціативу «Mom, Work!», залучивши до неї приблизно 2000 мам дітей з інвалідністю. Також у планах – створення агенції з працевлаштування для жінок цієї категорії. Тут пропонуватимуть допомогу кар’єрних консультантів та системну співпрацю з роботодавцями. У перспективі команда хоче оцінювати і ширший економічний ефект – зокрема, внесок працевлаштованих жінок у податкові надходження до бюджету.
 

Освітні можливості – ресурс і для самих НУО

Досвід трьох організацій демонструє: у воєнних умовах освіта стає не лише інструментом професійного розвитку, а й формою психологічної та економічної стійкості. Освітні ініціативи НУО допомагають людям знайти роботу та формують основу для відновлення людського капіталу України.

У той же час неурядовий сектор також потребує доступу до освітніх можливостей. Завдяки цьому українські організації здобувають нові знання, зміцнюють інституційну спроможність і навчаються ефективніше реагувати на актуальні виклики.  

Philanthropy in Ukraine разом з дослідницькою агенцією Соціоінформ провели комплексне дослідження навчальних програм для НУО, яке розкриває актуальні освітні пропозиції та потреби організацій у професійному розвитку.

За результатами дослідження, ринок навчальних послуг для посилення організаційної спроможності громадських організацій в Україні суттєво зріс за останні три роки (переважно завдяки підтримці міжнародних організацій, яка активізувалась після початку повномасштабної війни) Утім ринок навчальних послуг доволі хаотичний: у деяких напрямах спостерігається надлишок пропозицій, тоді як в інших — їхній помітний брак. Наприклад, відчутно бракує спеціалізованих програм за певними темами (бюджетування, різні види фандрейзингу, етичні комунікації), або для визначених цільових аудиторій — керівників організацій, досвідчених фахівців, вузькопрофільних спеціалістів.

________

Зображення для прев'ю згенероване ШІ.